Вікіпедія

Кац Борис Аронович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кац.

Бори́с Аро́нович Кац (нар. 15 липня 1947) — радянський та російський музикознавець[1][2] і літературознавець[1][2], культуролог[1][3], пушкініст. Член Спілки композиторів Росії, член Міжнародного Бахівського товариства.

Борис Аронович Кац
рос. Борис Аронович Кац
Основна інформація
Дата народження 15 липня 1947(1947-07-15) (76 років)
Громадянство СРСР, Російська Федерація
Професії музикознавець,
Освіта Російський державний інститут сценічних мистецтв
Заклад Leningrad Central Music Colleged і European University at Saint Petersburgd
Нагороди Заслужений працівник культури Російської Федерації

Біографія ред.

З 1976 — кандидат мистецтвознавства (дисертація на тему «Внутришня організація варіаційного циклу та її художнє значення», Ленінградський державний інститут театру, музики та кінематографії)[4].

У 1969-2000 — викладач, потім завідувач відділом теорії та аналізу Музичного училища ім. М. П. Мусоргського в Ленінграді.

2000 року — організував факультет історії мистецтв Європейського університету в Санкт-Петербурзі[5]. Був обраний його деканом, одночасно професор. У число курсів, які читає Б. Кац входять: «Взаємини музики та кінематографа», «З історії російсько-європейських мистецьких контактів. Ч.3. Музичні мистецтва», «Інтерпретація художнього тексту. Ч.3. Музика», «Про контакти літератури та музики», «Семіотика мистецтв. Ч.3. Музика».

Сім'я ред.

Наукові інтереси ред.

Теорія культури; взаємозв'язок музики, літератури та інших видів мистецтва в російській культурі XVIII — XX століть; музика епохи Бароко та XX століття; методи структурного та інтертекстуального аналізу художніх текстів.[6][7][8][9][10][11][12][13][14][15]

Опублікував та досліджував музичні композиції Бориса Пастернака.[16] Ряд робіт присвячені музично-літературним аспектам творчості Ахматової, Осипа Мандельштама, А. С. Пушкіна, а також музиці російського кінематографа та творчості сучасних російських композиторів (Г. І. Уствольської, Б. І. Тищенко).[17]. Дослідження Б. Каца цитуються як російськими, так і зарубіжними авторами[18][19], на них посилаються в зарубіжних підручниках для університетів (таких як Північно-Західний університет[20][21], навчання на ступінь доктора наук в Мічиганському університеті[22] та інші[23].

Нагороди та премії ред.

Бібліографія ред.

  1. «Стань музыкою, слово!»: Критические этюды. Из опыта претворения поэтической лирики в камерных вокальных циклах советских композиторов. — Л.: Советский композитор, Ленинградское отделение, 1983. — 151 с. — 18000 экз.[25]
  2. Времена — люди — музыка: Документальные повести о музыке и музыкантах / Б. Кац. — Л.: Музыка, Ленинградское отделение, 1983. — 104 с. Содержание: Сыновья своего отца: Из истории баховского наследия; Отец своего сына: Из жизни Леопольда Моцарта. — 20000 экз.[26]
  3. Музыка в зеркале поэзии: Поэтическая антология. Русская поэзия XVIII—XX века. Сборник стихов в 3-х выпусках / Сост., вступ. ст. и коммент. Б. Каца. — Л.: Советский композитор, Ленинградское отделение, 1985. — Вып. 1: «Нам музыка звучит» — 1985. — 231 с. : — 15000 экз. Вып. 2: «В этих строчках — песня…» — 1986. — 192 с. — 40000 экз. Вып. 3: «Что в музыке?…». — 1987. — 301 с. — 46000 экз.[27]
  4. О музыке Бориса Тищенко: Опыт критического исследования — М.: Советский композитор, Ленинградское отделение, 1986. — 166 с. — 3900 экз.[28]
  5. Времена — люди — музыка: Документальные повести о музыке и музыкантах. — 2-е изд. — Л.: Музыка, Ленинградское отделение, 1988. — 141 с. Содержание: Сыновья своего отца: Из истории баховского наследия; Отец своего сына: Из жизни Л. Моцарта. — 45000 экз. — ISBN 5-7140-0014-5.[29]
  6. Простые истины киномузыки: Заметки о музыке А. Петрова в фильмах Г. Данелия и Э. Рязанова. — Л.: Советский композитор, Ленинградское отделение, 1988. — 229 с. — 16000 экз. — ISBN 5-85285-038-1.[30]
  7. Анна Ахматова и музыка: Исследовательские очерки. — Л.: Советский композитор, Ленинградское отделение, 1989. — 334 с. Перед вып. дан. 2-й авт.: Роман Давыдович Тименчик. — В приложении ноты произведений композиторов В. Сенилова, А. Козловского, А. Лурье на стихи А. Ахматовой. — 50000 экз. — ISBN 5-85285-094-2.[31]
  8. «Раскат импровизаций…»: Музыка в творчестве, судьбе и доме Бориса Пастернака. Сборник литературных, музыкальных и изобразительных материалов / Сост., вступ. ст. и коммент. Б. А. Каца. — Л.: Советский композитор, Ленинградское отделение, 1991. — 327 с. — 25000 экз. — ISBN 5-85285-150-3.[32][33]
  9. «Полон музыки, музы и муки»: стихи и проза Осипа Мандельштама. Составление, вступ. ст. и комментарии Б. Каца. Л.: Советский композитор, 1991. — 142 с.[34]
  10. Музыкальные ключи к русской поэзии: Исследовательские очерки и комментарии / Б. Кац. — СПб.: Композитор, 1997. — 271 с. — 1000 экз. — ISBN 5-7379-0035-5.[35]
  11. Л. Гаккель, Б. Кац, Л. Мархасев, Н. Петрова. Четыре слова про Андрея Петрова. СПб.: КультИнформПресс, 2000. — 3000 экз. — ISBN 5-8392-0185-5
  12. Эткиндовские чтения II—III. Составители: Полина Вахтина, Александр Долинин, Борис Кац. Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2006. — ISBN 5-94380-053-0
  13. Одиннадцать вопросов к Пушкину: маленькие гипотезы с эпиграфом на месте послесловия / Борис Кац. — Санкт-Петербург: Издательство Европейского университета, 2008. — 159 с. — 1000 экз. — ISBN 978-5-94380-074-0.[36]
  14. Katz, Boris. «To What Extent is Requiem a Requiem? Unheard Female Voices in Anna Akhmatova’s Requiem.» The Russian Review 57, no. 2 (April 1998): 253-63.[37]

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Старое литературное обозрение. АНО Издательский клуб «Старое литературное обозрение», 2001
  2. ↑ а б Эткиндовские чтения. Европейский университет в Санкт-Петербурге, 2006
  3. ↑ Литературное обозрение. Правда, 1999
  4. ↑ Внутреннняя организация вариационного цикла и её художественное значение. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 серпня 2013.
  5. ↑ Европейский университет в Санкт-Петербурге. Архів оригіналу за 11 січня 2013. Процитовано 2 серпня 2013.
  6. ↑ Russian Literature, Modernism and the Visual Arts (edited by Catriona Kelly, Stephen Lovell)
  7. ↑ Julie A Buckler «The literary lorgnette: attending opera in imperial Russia»
  8. ↑ Thomas P Hodge «A Double Garland: Poetry and Art-Song in Early-Nineteenth-Century Russia»
  9. ↑ Literature and musical adaptation (edited by Michael Meyer)
  10. ↑ Brad M. Damaré «Music and Literature in Silver Age Russia: Mikhail Kuzmin and Alexander Scriabin»
  11. ↑ Brad M. Damare «Music and Literature in Silver Age Russia: Mikhail Kuzmin and Alexander Scriabin»[недоступне посилання]
  12. ↑ Caryl Emerson, Robert William Oldani «Modest Musorgsky and Boris Godunov: Myths, Realities, Reconsiderations»
  13. ↑ Peter J Schmelz «Such Freedom, If Only Musical: Unofficial Soviet Music During the Thaw…»
  14. ↑ Rosamund Bartlett «Wagner and Russia»
  15. ↑ А. Жолковский «Mikhail Zoshchenko’s Shadow Operas». Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 2 серпня 2013.
  16. ↑ Кац, Б. А. Ещё один полифонический опыт Пастернака/Б. А. Кац // Известия РАН. Серия литературы и языка. — 2003. — Том 62. — № 4. — С. 23 — 32.
  17. ↑ Кац Б. Семь взглядов на одно сочиненне // Советская Музыка. 1980, № 2. С. 16.
  18. ↑ Eighteenth-century Russian Music By Marina Ritzarev
  19. ↑ Dmitri Shostakovich Catalogue: The First Hundred Years and Beyond By Derek C. Hulme
  20. ↑ A Double Garland: Poetry And Art-Song In Early Nineteenth Century Russia (SRLT). Publisher: Northwestern University Press; ISBN 978-0-8101-1684-9
  21. ↑ A Double Garland: Poetry And Art-Song In Early Nineteenth Century Russia (SRLT). Publisher: Northwestern University Press; ISBN 978-0-8101-1684-9
  22. ↑ Music and Literature in Silver Age Russia: Mikhail Kuzmin and Alexander Scriabin[недоступне посилання]
  23. ↑ Modest Musorgsky and Boris Godunov: Myths, Realities, Reconsiderations
  24. ↑ Указ президента рф от 30.03.1998 n 329 о награждении государственными наградами российской федерации
  25. ↑ Выходные данные. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 серпня 2013.
  26. ↑ Выходные данные. Архів оригіналу за 12 травня 2018. Процитовано 2 серпня 2013.
  27. ↑ Выходные данные. Архів оригіналу за 30 жовтня 2019. Процитовано 2 серпня 2013.
  28. ↑ Выходные данные. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 серпня 2013.
  29. ↑ Выходные данные. Архів оригіналу за 30 жовтня 2019. Процитовано 2 серпня 2013.
  30. ↑ Выходные данные. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 серпня 2013.
  31. ↑ Выходные данные. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 2 серпня 2013.
  32. ↑ Выходные данные. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 2 серпня 2013.
  33. ↑ К. В. Абрамова «Цикл „Разрыв“ как кульминация книги Бориса Пастернака „Темы и вариации“»
  34. ↑ «Полон музыки, музы и муки»
  35. ↑ Выходные данные. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 серпня 2013.
  36. ↑ Одиннадцать вопросов к Пушкину: Полный текст. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 2 серпня 2013.
  37. ↑ Critical Essay | Critical Essay by Boris Katz. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 серпня 2013.

Література ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кац_Борис_Аронович&oldid=42321269