Відкрити головне меню
Каховська зрошувальна система сьогодні

Каховська зрошувальна система — меліоративна система в Херсонській та Запорізькій областях. Джерело її живлення — Каховське водосховище, з якого вода надходить у Каховський магістральний канал. У 1951 році у степах півдня України, де посуха здавна переслідувала людину, знищувала його працю, почалася гігантська на ті часи будова. Народилося чудо: Гребля з рукотворним Каховським морем. Розглядалося 6 варіантів розміщення ГЕС: Інгулецький, Дніпрянський, Ніжньокаховський, Верхньокаховський, Любимівський та Горностаївський. Було обрано Ніжньокаховський, так як лівий берег нижче, що давало змогу давати воду до Криму.

Каховська ГЕС

Будівництво ГЕС проводило управління «Дніпробуд» на чолі з С. Н. Андріановим. Воно почалося в квітні 1951 року. В першу чергу були вирішенні організаційні питання. Через 12 місяців почались земляні роботи на основних об'єктах, а навесні 1953 році завершився підготовчий період. З квітня 1951 року знадобилося 27 місяців для початку бетонних робіт. 30 червня пройшло перше шлюзування. Флагманський теплохід «Йосип Сталін» пройшов через шлюз. В липні 1955 року Дніпро було перекрито, а 30 вересня 1955 року запрацювала турбіна першого гідроагрегата. Через рік, у 1956 році запущений останній, шостий агрегат. Будівництво коштувало державі 102 млн радянських карбованців та окупилося до 1969 року. У складі гідровузла увійшли: водозливна гребля, споруда ГЕС, шлюз, земляна дамба, Північно — Кримський канал. Довжина греблі із ГЕС — 3,8 км, сама гідроспоруда — 8 метрів, висота водного стовпа — 16 метрів (мінімум для роботи ГЕС — 12,7 метрів). Сьогодні потужність станції складає 170 млрд.кВт.ч. Каховське водосховище розташоване у ніжній течії р.Дніпро. Воно утворилося греблею ГЕС. Воно заповнено у 1955 — 58 роки. Площа — 2155 км.2. Обсяг — 18,2 км3. Довжина — 230 км. Найбільша ширина — 25 км. Судноплавне. Використовується для зрошення та водопостачання.

Північно-Кримський канал

З водосховища починається Північно-Кримський канал. Його довжина від Нової Каховки до Керчі складає більше 400 км. Від нього живиться Краснознаменська зрошувальна система. Площа її зрошення — 97 тис. гектарів. Будівництво каналу проводилося з 1956 року, але в архівах АР Крим збереглися документи про те, що ще у 20-ті роки був розроблений проект про будівництво каналу від Каховки до Перекопу. Припускалося викочувати солону воду Сівашу та зробити його резервуаром прісної води з Каховського каналу. Звісно, що той проект був нереальний. І ось з того часу реальністю став новий проект, по якому живоносну дніпровську вологу одержав один із самих посушливих районів — степовий Крим. Північно — Кримський канал мав позитивне значення: він якби відкреслив та відокремив значну пустельну територію — Олешківські піски, тим самим не дозволяючи їй поширюватися на окраїни та локалізуючи посушливі райони. Не обійшлося і без негативних наслідків. Будівництво проводилося поквапливо, без урахування правил гігроскопічності. Спочатку русло каналу залишили земляним, і левова частка води почала просмоктуватися у ґрунт. Потім ця вода піднялася на поверхню в різних місцях, тим самим підтоплюючи багато населених пунктів. Сильніше почали проступати солонці, від яких згублі дерева та інші місцеві рослини. Головний каховський магістральний канал завдовжки 140 км. — це велетенський комплекс гідротехнічних споруд, які дозволяють зрошувати 320 тис.гектарів посушливих земель Херсонської та Запорізької областей і Криму, це велетенська споруда обслуговує Сірогозький магістральний канал, дев'ять розподільчих міжгосподарських каналів довжиною 70 км, 11 насосних станцій першого та другого підйомів, 18 мостів. А чого варта одна лише Головна насосна станція УДКМК — потужне та надійне серце всієї Каховської зрошувальної системи. ЇЇ проектна потужність розрахована на подачу 530 кубометрів за секунду (саме такий обсяг води несе течія ніжнього Дніпра) і працює вже без зупинки з 1973 року. Працівники каналу використовують 3 спосіба очищування води: механічний, хімічний, біологічний. Здійснюється боротьба з водоростями, систематичне зарибнення з метою збереження у каналі біологічної рівноваги, розробка і впровадження водозахисних програм. Параметри споруди ГНС вражають навіть досвідчених фахівців: довжина по фронту — 146 м, ширина — 30 м, висота — 42 м, з яких 18 м. — підводна частина. Лише одна споруда у Європі подібна на Каховський магістральний канал по технічній версії — це французький канал «Ргаупаз». Таким чином Каховський магістральний канал, голуба траса родючості чорноземної Таврії творіння людини і могутнього Борисфену — найвизначніша і потужна ірігаціона споруда, яка не має аналогів в Україні й Європі.

ДжерелаРедагувати

  • Каховка. Історія — сучасність / укл. О.Карасевич, О.Вакулич, С.Сидьолкіна. — Херсон: Наддніпряночка, 2007. — 116 с.
  • Каховка: Путівник / Заг.ред. О.Вакулич. — Херсон: Наддніпряночка, 2008. — 76с.
  • Семь чудес Каховки // Ках. зоря. — 2008. — № 31-32, № 33-34, № 41-42. — с. 16
  • Махлай В. А. Каховская оросительная на службе урожая.-Симферополь: Таврия, 1984. — 64 с.
  • Північно-Кримський канал:50-й пуск води // Ках. зоря. — 2008. — № 25-26
  • Магістраль родючості квапить весну: про Каховський магістральний канал // Ках. зоря. — 2005. — № 25-26
  • Звитяжні будні ГНС: ДО 35-річчя як дніпрова вода пішла в магістральний канал зрошувальної системи // Ках. зоря. — 2008. — № 53-54. — с. 2
  • Ріка, а біля неї-степ: до 40-річчя спорудження Каховської зрошувальної системи // Новий день. — 2007. — № 43. — с. 16
  • Наступ на посуху: до 40-річчя початку спорудження Каховської зрошувальної системи // Ках. зоря. — № 53-54. — с.6
  • Незабутні будні: до 40-річчя початку спорудження Каховської зрошувальної системи // Ках. зоря. — № 49-50. — с.5
  • Влонимося великим тим рокам: до 40-річчя початку спорудження Каховської зрошувальної системи // Ках. зоря. — 2007. — № 69-70. — с. 6
  • Флагман будіндустрії: до 40-річчя початку спорудження Каховської зрошувальної системи // Ках. зоря. — 2007. — № 43-44. — с.5
  • Ми перетворили напівпустелю у квітучий край: до 40-річчя початку спорудження Каховської зрошувальної системи // Наддніпрянська правда. — 2007. — № 67. — с.1-3
  • Канал, що Південь береже! : про Північно-Кримський канал // Новий день. — 2007. — № 22. — с. 1,3

ПосиланняРедагувати