Катрін Денгіаде
Катрін Мартін Денгіаде (фр. Catherine Martine Denguiadé), також Катрін Бокасса (фр. Catherine Bokassa; нар. 7 серпня 1949, Сарх, Французький Чад) — колишня членкиня центральноафриканської імператорської родини, одна із дружин і вдова Жана-Беделя Бокасси. Імператриця-консорт Центральної Африки у 1977—1979 роках. Її син був призначений спадкоємцем престолу.
| Катрін Денгіаде фр. Catherine Denguiadé | |
|---|---|
 Поштова марка Центральноафриканської імперії, 1978 | |
| Біографічні дані | |
| Імена | фр. Catherine Martine Denguiadé |
| Релігія | католицька церква |
| Народження |
7 серпня 1949 (74 роки) Сарх, Чад |
| У шлюбі з | Жан-Бедель Бокасса[1] |
| Діти | Жан-Бедель Бокасса (молодший)d |
| Династія | Бокасса[d] |
Життєпис ред.
Денгіаде народилася в місті Сарх у Чаді. Її батько походив із Центральноафриканської Республіки, а мати — із Чаду. У Чаді Катрін здобула свою початкову освіту. Середню освіту здобула в Бангі — столиці ЦАР.
Одружилася в чотирнадцятирічному віці. Політик Жан-Бедель Бокасса викрав її і зробив своєю третьою дружиною. Пізніше він одружився ще з 14 жінками[2].
1976 року Бокасса проголосив себе імператором, а Катрін Деніаде він обрав серед своїх жінок імператрицею-консортом. У 1977 році була залучена до політики. Тоді Бокасса видав декрет про те, що всі учні шкіл в його імперії повинні носити уніформу. Катрін стала формальною власницею компанії, яка виготовляла ці уніформи[3]. На коронації Жана-Беделя Бокасси (4 грудня 1977) Катрін була одягнена в одяг від французької компанії «Lanvin». Багато речей, використаних при коронації, були завезені із Франції. Президент Французької Республіки Валері Жискар д'Естен прислав вісьмох коней із Нормандії, щоб вони тягли імператорську карету. У ході коронації двоє коней померли, тому подружжю довелось користуватися авто[2]. Їхній 4-річний син Жан-Бедель Бокасса-молодший взяв участь у церемонії як спадкоємець престолу. Йому було надано титул кронпринца (prince héritier de Centrafrique). Він мав старших братів і зведених братів[4].
1979 року, після повалення імператора Бокасси у ході спецоперації ЗС Франції, Катрін відправили разом із її сімома дітьми жити до Женеви. У суспільстві ходили чутки, нібито щоразу, коли їй бракувало грошей, вона продавала діаманти[2].
Після смерті Бокасси Катрін допомагали друзі. Згодом вона з усіма дітьми переселилася до Центральної Африки.
Нагороди ред.
Дама Великого Шнура Імперського ордена Бокасси (4 грудня 1977)[5]
Примітки ред.
- ↑ https://www.independent.co.uk/news/world/politics/exile-factor-wives-deposed-dictators-2191274.html
- ↑ а б в The Central African Republic, where Emperor Bokassa ruled with violence and greed. The Irish Times (англ.). Процитовано 26 березня 2023.
- ↑ The Exile Factor: Wives of Deposed Dictators. The Independent (англ.). 22 січня 2011. Процитовано 26 березня 2023.
- ↑ Titley, Brian (1997) Dark Age: The Political Odyssey of Emperor Bokassa, McGill-Queen's University Press, ISBN 0-7735-1602-6, pp. 86–87
- ↑ akg-images - Search Result. www.akg-images.de. Процитовано 26 березня 2023.