Катерина де Бурбон (герцогиня Гельдерна)

герцогиня Гельдерна

Катери́на де Бурбо́н (1440, Льєж, Священна Римська імперія — 21 травня 1469, Неймеген, Гелдерланд, Нідерланди) — герцогиня Гельдерна в 1465—1469 роках, дружина Адольфа Егмонта, герцога Гельдерна[ru]. Четверта дочка Карла I де Бурбона і Агнеси Бургундської[3][4].

Катерина де Бурбон
Tombstone Catherine of Bourbon.jpg
 
Народження: 1440[1]
Льєж, Священна Римська імперія
Смерть: 21 травня 1469 або 1469[2]
Неймеген, Гелдерланд, Нідерланди
Рід: Бурбони
Батько: Карл I
Мати: Агнеса Бургундськаd
Шлюб: Adolf, Duke of Gueldersd
Діти: Філіппа Гельдернська і Charles, Duke of Gueldersd[1]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

ЖиттяРедагувати

Як до, так і після його вступу на престол Катерину кілька разів пропонували за наречену королю Англії Едуарду IV. Шлюбні переговори не мали успіху, і Едуард здивував власний народ і європейські двори, одружившись із кохання з Єлизаветою Вудвіл, дочкою маловідомого лицаря.

28 грудня 1463 року в Брюгге Катерина де Бурбон вийшла заміж за Адольфа Егмонта (1438—1477)[3], який 1465 року успадкував від свого батька титул герцога Гельдерна.

Катерина та Адольф мали двох дітей:

Катерина померла 1469 року у віці близько двадцяти дев'яти років і похована в Неймегені у церкві Святого Стефана.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Lundy D. R. The Peerage
  2. Dictionary of Women Worldwide: 25,000 Women Through the Ages / A. Commire, D. KlezmerDetroit: Gale, Yorkin Publications, 2006. — 2572 p. — ISBN 978-0-7876-7585-1
  3. а б texte, Anselme de Sainte-Marie (1625-1694 ; augustin) Auteur du (1726-1733). Histoire généalogique et chronologique de la maison royale de France, des pairs, grands officiers de la Couronne, de la Maison du Roy et des anciens barons du royaume.... Tome 1 / par le P. Anselme,... ; continuée par M. Du Fourny (FR). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 5 квітня 2022. 
  4. Moret, Simon Coiffier de (1816). Histoire du Bourbonnais et des Bourbons qui l'ont possedé (фр.). L. G. Michaid. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022. 

ЛітератураРедагувати

  • Wilhelm Karl Prinz von Isenburg and Frank Baron Freytag von Loringhoven: Europäische Stammtafeln. Stammtafeln zur Geschichte der europäischen Staaten, vol. 2, J. A. Stargard, Marburg, 1956, table 30.
  • P.H. Scheltema: De St.-Stevenskerk te Nijmegen, in: De Opmerker, vol. 30, issue 37, 14 September 1895, p. 291-292, page 291 and page 292