Карл I (герцог Бурбону)

Карл (Шарль) I (фр. Charles I de Bourbon; 1401 — 4 грудня 1456, замок Мулен) — герцог де Бурбон з 1434 граф де Клермон-ан-Бовези з 1424, герцог Оверні, граф де Форі, де Л'Іль-Журден, сеньйор де Божоле, де Домб і де Комбаї, старший син герцога Жана I і Марії Беррійской, один з французьких воєначальників під час Сторічної війни.

Карл I
фр. Charles de Bourbon
фр. Charles Ier de Bourbon
TombeauCharlesIdeBourbon.jpg
Народився 1401
Помер 4 грудня 1456
Мулен
Поховання Souvigny Prioryd
Країна Bannière de France style 1500.svg Франція
Діяльність військовослужбовець
Знання мов французька
Учасник Столітня війна
Титул герцог і граф
Посада Grand Chamberman of Franced
Рід Бурбони
Батько Жан I (герцог Бурбон)
Мати Marie of Berry, Duchess of Auvergned
Брати, сестри Bonne of Artoisd, Louis I, Count of Montpensierd, Charles of Artoisd і Jean de Bourbond
У шлюбі з Агнеса Бургундськаd[1]
Діти Isabella of Bourbond[1], Карл II (герцог Бурбон), Жан II (герцог Бурбон), П'єр II (герцог Бурбон), Louis de Bourbon-Roussillond, Marguerite de Bourbond, Катерина де Бурбон, Jacques de Bourbond, Marie de Bourbond, Louis de Bourbon, Bishop of Lièged, Renaud de Bourbond, Sidonie (Edmee) bâtarde de Bourbon, dame de Tisond, Jeanne de Bourbond і Jeanne légitimée de Bourbond[2]
Arms of Charles de Bourbon.svg

БіографіяРедагувати

Після того, як батько Карла потрапив в полон в битві при Азенкурі в 1415 році, герцогство опинилося під управлінням регентського ради. У віці 15 років Карл очолив раду. У 1424 році він став графом де Клермон-ан-Бовези.

Після того, як Арманьяки в 1418 році втратили владу, влада у Франції виявилася в руках герцога Бургундії Жана Безстрашного. Карл також був змушений підкоритися йому, а в 1425 році одружився з його дочкою Аньєс.

Як і батько, Карл виявився здатним воєначальником. У 1420 році він був призначений генерал-лейтенантом Лангедоку і Гиени, де він успішно воював проти графа де Фуа. В рамках цієї кампанії Карл брав участь у взятті Ег-Морта, Безьє, Соммьера. У 1424 році він лейтенант-генерал Оверні, Форез, Божоле і Ліонне.

У 1429 році Карл командував армією, сформованою в Блуа для зняття облоги з Орлеана. Однак він зазнав поразки і отримав поранення в битві оселедців 12 лютого 1429, коли спробував захопити продовольчий обоз англійців, якими командував сер Джон Фастолф. У тому ж році він був одним з командирів у Луарской компанії, брав участь в битвах при Жаржо (12 червня), Менге (15 червня), Божансі (16 червня), Пате (18 червня). У вересні він брав участь у невдалій облозі Парижа, пізніше — в облог Сен-П'єр-ле-Моті (4 листопада) і Шаріте-сюр-Луар (24 листопада — 25 січень 1429 року).

Під час коронації 17 липня 1429 року Карла VII граф Клермонський був одним з шести світських феодалів, які були присутні на ній. Під час церемонії він заміняв герцога Нормандії. У тому ж році Карл VII призначив його губернатором Іль-де-Франса, Шампані і Брі.

У січні 1430 Карл був розбитий англійською армією під командуванням сера Томаса Кіріела в битві при Клермон-ан-Бовези.

Будучи противником королівського міністра Жоржа де Ла Тремуя, Карл в 1432 році брав участь у змові проти нього.

5 січня 1434 року помер в англійському полоні батько Карла, Жан I, в липні того ж року померла його мати. В результаті Карл остаточно успадкував герцогства Бурбон і Овернь. У тому ж році король призначив Карла великим камерарієм Франції.

У 1439—1440 роках Карл разом з герцогом Жаном II Алансонським і дофіном Людовіком, використовуючи наростаюче невдоволення молодих дворян реформами короля, очолив повстання, відоме як Прагера. Однак повстання було придушене, а Карл втратив своє становище при дворі і деякі замки і пішов у свої володіння.

Карл помер в своєму замку Мулен від подагри в 1456 році.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Kindred Britain
  2. Pas L. v. Genealogics.org — 2003. — ed. size: 683713