Едуард IV

Едуа́рд IV (англ. Edward IV Plantagenet; 28 квітня 1442 — 9 квітня 1483) — перший король Англії (1461—1470, 1471—1483 роки) з династії Йорків.

Едуард IV англ. Edward IV
Dei Gracia Rex Angliae et Dominus Hiberniae
Король Англії
Правління	1461-1470 1471-1483
Коронація	28 червня, 1461
Попередник	Генріх VI
Наступник	Едуард V
Інші титули	Герцог Йоркський
Біографічні дані
Імена	Edward of York (Едуард Йоркський)
Релігія	католик.
Народження	28 квітня 1442(1442-04-28) Руан
Смерть	9 квітня 1483(1483-04-09) (40 років) Вестмінстер
Поховання	Каплиця святого Георга, Віндзорський замок, Англія :
Дружина	Єлизавета Вудвіл
Діти	Єлизавета, Марія, Сесілія Йоркська, Едуард, Маргарита, Річард Шрусбері, Анна, Катерина, Георг, Бріджет, Едуард Віґмор, Єлизавета, Артур, Ґрейс, Марія, Перкін Ворбек
Династія	Йорки
Батько	Річард Плантагенет, 3й Герцог Йоркський
Мати	Сесілія Невіл
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біла троянда — емблема Йорків.

Коротка біографія

Старший син Річарда, герцога Йоркського й Сесилії Невілл, брат Річарда III. Після смерті батька у 1460 році успадкував його титули графа Кембриджа, Марча й Ольстера та герцога Йоркського, очоливши партію Білої троянди. У 1461 році у віці вісімнадцяти років здійнявся на англійський трон за підтримки Річарда Невілла, графа Воріка. Того ж року йоркісти здобули перемоги під Мортімерс Кросс та під Таутоном. У результаті останньої основні сили ланкастерців були розбиті, а король Генріх VI і королева Маргарита втекли з країни (король невдовзі був упійманий та ув'язнений у Тауері).

Активні бойові дії відновились 1470 року, коли граф Ворік («Творець королів») і герцог Кларенс (молодший брат Едуарда IV), що перейшли на бік ланкастерців, повернули на престол Генріха VI. Едуард IV з іншим своїм братом герцогом Глостером втекли до Бургундії, звідки повернулись у 1471 році. Герцог Кларенс знову перейшов на бік брата — і йоркісти здобули перемоги під Барнетом і Тьюксбері. У першій з цих битв було вбито графа Воріка, в іншій загинув принц Едуард — єдиний син Генріха VI, — що разом зі смертю (вірогідно, убивством) самого Генріха VI, яка сталась того ж року в Тауері, стало завершенням ланкастерської династії на англійському престолі.

Едуард IV правив аж до своєї смерті, що настала несподівано для всіх 9 квітня 1483 року, коли королем на короткий час став його син Едуард V.

Родина

Був одружений з Єлизаветою Вудвіл (1437—1492). Діти:

• Єлизавета (1466—1503), заміжня за королем Англії Генріхом VII;
• Марія (1467—1482);
• Сесілія (1469—1507);
• Едуард V (1470—1483?), король Англії;
• Річард (1473—1483?);
• Анна (1475—1511);
• Катерина (1479—1527);
• Бриджит (1480—1517).

Король був палким прихильником жіночої статі й, окрім офіційної дружини, був таємно заручений ще з однією чи кількома жінками, що у подальшому дозволило королівській раді проголосити його сина Едуарда V незаконнонародженим та разом з іншим його сином ув'язнити в Тауері.

Фамільне дерево

Едмунд Ленґлі, 1й Герцог Йоркський

Ізабела Кастильська

Роджер Мортімер, 4й Граф Марч

Елеонора Голланд

Джон Невіл

Мод Персі

Джон Ґонт, 1й Герцог Ланкастерський

Катерина Свінфорд

Річард Конісбург, 3й Граф Кембридж

Анна Мортімер

Ральф Невіл, 1й Граф Вестморленд

Жанна Б'юфорт, Графиня Вестморленд

Річард Плантагенет, 3й Герцог Йоркський

Сесілія Невіл

Едуард IV

Див. також

• Маргарита Йоркська

Література

• Ashley, Mike (2002). British Kings & Queens. Carroll & Graf. ISBN 0-7867-1104-3.  стор. 211—217
• Cokayne, G.E. (2000). The Complete Peerage of England, Scotland, Ireland, Great Britain and the United Kingdom, Extant, Extinct or Dormant. Alan Sutton.  стор. 909

Посилання

• Титули британських суверенів