Відкрити головне меню

Катерина (Катаріна) Корнаро (грец. Αικατερίνη Κορνάρο, вен. Catarina Corner; 25 листопада 1454 — 10 липня 1510) — остання королева Кіпру, вдова короля Якова II й мати короля Якова III.

Катерина Корнаро
Gentile Bellini 002.jpg
Armoiries Chypre 1393.svg
19-я Королева Кіпру
26 серпня 1474 — 26 лютого 1489 року
Попередник: Яків III
Наступник: Кіпр передано Венеціанській республіці
 
Народження: 25 листопада 1454
Венеція, Венеціанська республіка
Смерть: 10 липня 1510 (55 років)
Азоло, Провінція Тревізо, Венето, Італія
Громадянство: Венеціанська республіка
Батько: Marco Cornaro, Patrician of Venice[d]
Мати: Fiorenza Crispo[d]
У шлюбі з: Яків II
Діти: Яків III

Медіафайли у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народилась у Венеції в знатній родині, з якої походили чотири дожі. Саме Кіпр входив до сфери інтересів родини Корнаро, яка керувала на острові кількома цукровими заводами, а також експортувала кіпрську продукцію до Венеції та далі до Європи.

1468 року Яків II став королем Кіпру. Того ж року він обрав собі за дружину Катерину Корнаро, якій на той час виповнилось лише 14 років. Заручини відбулись заочно (за дорученням) у Палаці дожів. В результаті такого союзу кіпрський монарх отримав значне придане, а Венеція отримала право на володіння Кіпрським королівством, якщо Яків і Катерина помруть, не лишивши спадкоємців. 1472 року Катерина прибула на Кіпр, де відбулась офіційна шлюбна церемонія.

Менш ніж за рік Яків помер, а Катерина Корнаро стала регент кою при новонародженому сині Якові. За рік, після смерті останнього за нез'ясованих обставин, Корнаро стала повновладною королевою.

Після смерті короля та спадкоємця країною фактично керувала Рада, більшість у якій становили іспанські радники короля Якова II. Очолив раду дядько королеви Андреа Корнаро. Намагаючись обмежити вплив венеціанців на королеву, іспанці на чолі з архієпископом реалізували змову, звинувативши Катерину та її дядька в отруєнні короля, в результаті чого Андреа Корнаро та його племінник були вбиті. У відповідь Венеціанці відрядили на Кіпр ескадру з десяти суден. Довідавшись про її наближення, іспанці втекли з острова, а їхніх прибічників було заарештовано та страчено.

Після того островом фактично почали керувати венеціанські намісники, призначені дожем Ніколо Марчелло. При королеві постійно перебували кілька венеціанських радників, а венеціанський флот був напоготові, щоб відстоювати інтереси республіки на Кіпрі. 1489 року Катерина Корнаро зреклась престолу на користь Венеціанської республіки й залишила острів.

Таким чином остання держава хрестоносців стала колонією Венеції. Катерина Корнаро отримала синьйорію Азоло, що в області Венето, де колишня королева провела свої останні роки й померла 1510 року.

ДжерелаРедагувати