Відкрити головне меню

Катерина Болл-Дорнбергер

Австрійський та німецький фізик і кристалограф

Катерина Болл-Дорнбергер, також відома під іменем Кете Дорнбергер-Шифф (нім. Katharina Boll-Dornberger; 2 листопада 1909, Відень, Австро-Угорщина — 27 липня 1981, Східний Берлін) — австрійський та німецький фізик. У 1956 році була удостоєна звання професора Гумбольдтського університету Берліна. В складі Німецької академії наук з 1956 по 1968 роки очолювала дослідницький напрямок в Інституті структурних досліджень, що розташовувався в адміністративному районі Адельхоф німецької столиці[1]. Своїми дослідженнями жінка-науковець сприяла утворенню теоретичного розділу з аналізу структури кристалів (нім. Kristallstrukturanalyse) у науковій школі Німецької Демократичної Республіки (НДР). В своїй роботі Катерина Болл-Дорнбергер, з-поміж іншого, запровадила концепцію так званих структур невпорядкованого порядку в кристалографії.

Зміст

Життєвий шляхРедагувати

Катерина Болл-Дорнбергер народилась 27 липня 1909 року у Відні. Починаючи з 1928 року вона вивчала фізику та математику: спершу у Віденському (1928-1929), а згодом у Геттінгенському університетах (1929-1933). По закінченню навчання, у 1934 році, надала свою письмову роботу й здобула науковий ступінь. За темою своєї дисертації й далі працювала асистентом у Віденському університеті, продовжуючи дослідження кристалічної структури (нім. Kristallstrukturanalyse) зневодноненого сульфату цинку. У 1937 році вона емігрувала до Великої Британії й приєдналась до групи, працюючи (1937-1938) разом з професором Марком Оліфантом (нім. Mark Oliphant) у Бірмінгемському університеті. Далі працювала (1938-1939 і 1941-1943) з Джоном Десмондом Берналем (нім. John Desmond Bernal) в Лондонському університеті, а в наступні роки (1944-1946) — з майбутнім Нобелівським лауреатом Дороті Кроуфут Годжкін в Оксфордському університеті. Окрім цього, Катерина Болл-Дорнбергер також викладала (1943-1944) в школі для дівчат (нім. Mädchenschule) в місті Оксфорд.

В 1946 році, вже після Другої світової війни, вона повернулась до Німеччини. З 1947 року працювала викладачем в Школі архітектури[2] в місті Веймар. Через рік вона перейшла працювати у нещодавно створений Інститут медицини і біології (нім. Institut für Medizin und Biologie) в структурі Німецької академії наук Берліна за місцем розташування у найпівнічнішій околиці Бух (нім. Berlin-Buch), що в окрузі Панков у Берліні. В 1953 році вона габілітувалась в Гумбольдтському університеті Берліна, куди й перейшла працювати доцентом вже у 1954 році. Там же у 1956 році отримала звання професора, а з 1960 року читала професорський курс лекцій за тематичним спрямуванням у спеціалізованій області фізики: кристалографії. У 1955-1956 роках Катерина Болл-Дорнбергер очолювала відділ з кристал-аналізу[3] в структурі Німецької академії наук Берліна за місцем розташування в окрузі Адельхофі (нім. Berlin-Adlershof) колишнього району Трептов (нім. Bezirk Treptow) міста Берлін. І вже з 1956 по 1968 роки вона була директором місцевого Інституту структурних досліджень (нім. Institut für Strukturforschung). Перед виходом на пенсію біля 1970 року вона майже два роки працювала директором з досліджень у Центральному інституті фізичної хімії (нім. Forschungsdirektorin des Zentralinstituts für physikalische Chemie) в структурі Німецької академії наук Берліна. З виходом на пенсію не полишила цієї установи й продовжувала працювати науковим співробітником до самої смерті у 1891 році.

Кетерина Болл-Дорнбергер була: в 1928 році членом Комуністичної партії Австрії; в 1931 році — Комуністичної партії Німеччини; з 1947 — Соціалістичної єдиної партії Німеччини.

Нагороди та визнанняРедагувати

За її науковою діяльністю по темі щодо структур неорганічних кристалів та білків Катерину Болл-Дорнбергер визнають: співзасновницею аналізу структури кристалів у Німецькій Демократичній Республіці; видатним кристалографом в історії науки Німеччини. Міжнародного визнання зазнала її розробка концепції так званих структур невпорядкованого порядку в кристалографії, а також впровадження цієї концепції до наукового обігу. В 1959 році Катерину Болл-Дорнбергер було нагороджено Орденом "За заслуги перед Вітчизною" (НДР), а роком пізніше — Національною премією НДР (нім. Nationalpreis der DDR). На її честь названо вулицю в окрузі Адельхофі (нім. Berlin-Adlershof) колишнього району Трептов (нім. Bezirk Treptow) міста Берлін.

Праці (вибірково)Редагувати

  • Globular Protein Molecules; Their Structure and Dynamic Properties.[4] Берлін, 1960 (у співавторстві)
  • Grundzüge einer Theorie der OD-Strukturen aus Schichten.[5] Берлін, 1964

ПриміткиРедагувати

  1. Така назва установи (скорочено DAW) діяла до 1972 року, а відтоді — Академія наук НДР(скорочено AdW).
  2. Щодо даного навчального закладу див. статтю німецькою мовою Bauhaus-Universität Weimar. Додаткова інформація міститься в статті "Баугауз" українською мовою.
  3. Одним з перших, хто досліджував кристалічні структури в парадигмі кристал-аналізу був Отто Леман (нім. Otto Lehmann (Physiker)). Він виявив і досліджував рідкі кристали, давши їм цю назву. Назва "кристал-аналіз" найперше значиться в заголовку присвяченої цьому питанню книги: "Die Kristallanalyse" (Лепциг, 1891).
  4. Переклад назви: "Кульові білкові молекули; Їх структура і динамічні властивості".
  5. Переклад назви: "Нарис теорії OD-структур шарів".

ЛітератураРедагувати

  • Dieter Hoffmann, Elke Reuter: Boll-Dornberger, Katharina. In: Wer war wer in der DDR? 5. Ausgabe. Band 1, Ch. Links, Berlin 2010, ISBN 978-3-86153-561-4.
  • Brigitte Bischof: Boll-Dornberger, Katharina. In: Brigitta Keintzel, Ilse Korotin: Wissenschafterinnen in und aus Österreich: Leben – Werk – Wirken. Böhlau, Wien 2002, ISBN 3-205-99467-1, S. 78–81
  • Bedeutende Kristallografinnen. Boll-Dornberger, Katharina (geb. Schiff) 1909–1981. In: Ulrike Issel: Harenberg – Das Buch der 1000 Frauen: Ideen, Ideale und Errungenschaften in Biografien, Bildern und Dokumenten. Meyers Lexikonverlag, Mannheim 2004, ISBN 3-411-76099-0, S. 120.