Відкрити головне меню

Катерина Болгарська (*Екатерина Българска, 1005/1010 —після 1063) — візантійська імператриця.

Катерина Болгарська
Народилася 1005/1010
Померла після 1063
монастир Мірелайон
Громадянство
(підданство)
Byzantine imperial flag, 14th century, square.svg Візантійська імперія
Національність болгарка
Діяльність суверен
Титул імператриця
Посада Візантійський імператор
Конфесія православ'я
Рід Комітопули
Батько Іван Владислав
Мати Марія
Брати, сестри  • Пресіан II, Alusian of Bulgaria[d] і Trayan of Bulgaria[d]
У шлюбі з Ісаак I Комнін
Діти 1 син і 1 донька

ЖиттєписРедагувати

Походила з династії Комітопулів. Донька Івана Владислава, царя Болгарії, та Марії (за деякий відомостями мала родинний зв'язок з чеською династією Пржемисловичів). Народилася між 1005 та 1010 роками. У 1018 році після підкорення Болгарії візантійцями опинилася у Константинополі.

В середині 1020-х років вийшла заміж за представника місцевої знаті з феми Македонія — Ісаака Комніна. У 1029 році брат Катерини — Пресіан — і мати Марія брали участь у змові проти імператора Романа III. Змову було розкрито: Пресіана засліплено, а Марію разом з Катериною і її чоловіком заслано до фему Букеларії. У 1057 році чоловік Катерини зумів стати імпеератором. Вона ж отримала титул Августи. Ймовірно мала певний вплив на чоловіка, а саме призначення на посади своїх родичів.

У 1059 році після хвороби імператор Ісаак I зрікся трону на користь Костянтина Дуки. Катерина зберігла свій статус при дворі. Проте у 1061 році сама пішла до монастиря Мірелайон, де стала черницею під ім'ям Ксенія (за іншими відомостями — Олена). Остання згадка про неї відноситься до 1063 року. Дата смерті невідома.

РодинаРедагувати

Чоловік — Ісаак I Комнін, візантійський імператор

Діти:

  • Мануїл (1030—1042/1057)
  • Марія (1034—д/н)

ДжерелаРедагувати

  • Sewter, Edgar Robert Ashton, ed. (1953). The Chronographia of Michael Psellus. New Haven, Connecticut: Yale University Press.
  • Lynda Garland, Byzantine Empresses: Women and Power in Byzantium, Angleterre, Routledge, 1999, p. 343.
  • Leonora Neville, The Byzantine World, Angleterre, Routledge, 2010, p. 640.