Іван Владислав
Іван Владислав (болг. Иван Владислав; ? — 1018) — цар Болгарії з серпня або вересня 1015 по лютий 1018.
| Іван Владислав | |
|---|---|
| болг. Иван Владислав | |
.jpg) | |
| 7-й Цар Болгарії | |
| Початок правління: | серпень 1015 |
| Кінець правління: | лютий 1018 |
|
| |
| Попередник: | Гаврило Радомир |
| Наступник: | Пресіан II |
|
| |
| Дата народження: | 10 століття |
| Дата смерті: | лютий 1018 або 1018 |
| Місце смерті: | Дуррес |
| Поховання | Agios Achillios Basilicad |
| Діти: | Пресіан II, Арон, Алусіан, Траян і Радомир, дочка: Катерина |
| Династія: | Комітопули |
| Батько: | Арон |
Біографія ред.
Іван Владислав був сином Арона, брата царя Самуїла. В 987 році Самуїл наказав стратити Арона разом з усією родиною за зраду. Єдиним уцілілим родичем Самуїла виявився Іван Владислав, якого сховав двоюрідний брат, сина Самуїла і майбутній цар Болгарії Гаврило Радомир.
Подальша біографія Івана Владислава невідома до 1015 року, коли за наказом з Візантії він убив Гаврила Радомира на полюванні біля острова й сам захопив престол. Він здійснив заходи зі зміцнення свого становища та усунення суперників. Так, 1016 року він захопив і вбив князя Зети — Йована Володимира, одруженого з сестрою Гаврила Радомира — Косарою (відома як Теодора).
Хоча Іван Владислав був ставлеником Візантії і вів переговори з візантійським імператором Василем II, він досить швидко почав вести ту ж політику, що і його попередники — супротив завоюванню Болгарії Візантією. У 1015 році він відновив форт Бітола. У тому ж році проти нього було вчинено невдалий замах. Візантійські війська взяли Охрид, але не змогли взяти Перник і зазнали поразки в битві при Бітолі. За повідомленнями, що надійшли до Візантії, Іван Владислав вів переговори з печенігами про підтримку, як і багато його попередників.
Хоча візантійські війська помітно просунулися углиб Болгарії у 1016 році, Іван Владислав зміг організувати опір. У 1017 році болгари зазнали поразки в битві при Сетині, але війна не закінчилася, і взимку 1018 Іван Владислав почав облогу Дурреса. Під час битви біля міських стін він був убитий. Після його смерті, більша частина болгарської знаті і двору, включаючи дружину Івана Владислава — Марію перейшли на бік Василя II в обмін на збереження життя, статусу та власності. Менша частина, об'єднана навколо старших синів Івана Владислава, продовжувала опір ще кілька місяців, після чого змушена була здатися.
Посилання ред.
- Детальний список болгарських царів [Архівовано 16 жовтня 2015 у Wayback Machine.](англ.)