Відкрити головне меню

Кафаре́вуса (грец. καθαρεύουσα — очищена) — архаїчна еллінізована форма грецької мови, створена у 19 столітті за ініціативою Адамантіоса Кораїса (1748–1833). Він намагався знайти «золоту середину» в питанні, що гостро постало після здобуття Грецією незалежності: якій мові бути державною — старогрецькій чи новогрецькій, що формувалася як жива народно-розмовна мова (дімотіка).

Основою кафаревуси є давньогрецьке койне; власне кафаревусою ніхто ніколи не говорив — це штучна мова. Консервативні кола намагалися насаджувати її як «чисту» та «істинну» грецьку мову. Відтак у XIX столітті кафаревуса стала офіційною літературною мовою. Нею було складено всі офіційні державні та церковні документи. Цей статус кафаревуса зберігала до 1976 року, коли після встановлення демократії в країні державною мовою було проголошено дімотіку. Усі тогочасні грецькі письменники вважали престижним писати твори кафаревусою, бо ніби писали їх справжньою давньогрецькою. Хоча різниця між ними насправді досить істотна.

Сучасний вжитокРедагувати

Лексикон кафаревуси містить здебільшого архаїчні форми слів та зовсім позбавлений багатьох новітніх слів, що були запозичені з турецької, англійської та слов'янських мов. У порівнянні з сучасною дімотікою граматика кафаревуси складніша. Нині кафаревуса залишається штучною формою грецької мови. Вона використовується лише церквою, а у грецькій столиці Афінах видається консервативний журнал «Естія» виключно кафаревусою. Її вивчають студенти-філологи грецьких університетів як культурно-історичний феномен.

Кафаревуса також значно вплинула на топоніміку: наприклад, у багатьох мовах, зокрема і в українській, вживається «Іракліон» замість «Іракліо», «Уранополіс» замість «Урануполі», зрештою «Афіни» у множині замість «Афіна».

ПосиланняРедагувати