Катабазис
Катабазис (грец. κατάβασις) — подорож до підземного світу, зішестя до пекла (лат. descensus ad inferos, нім. Höllenfahrt), міфологема, що виникла в епоху розвиненого землеробства. Передує анабасису — «сходження». Водночас катабасис та анабасис лежать в основі деяких ритуалів (наприклад, Елевсінських містерій).
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/91/Alessandro_Allori_-_Odysseus_questions_the_seer_Tiresias.jpg/290px-Alessandro_Allori_-_Odysseus_questions_the_seer_Tiresias.jpg)
Первісний сенс терміна зазвичай пов'язаний із грецькою та класичною міфологією загалом, де головний герой відвідує грецьке підземне царство, також відоме як Аїд. Термін також використовується у широкому значенні будь-якої подорожі до царства мертвих в інших міфологічних та релігійних традиціях. Катабазис схожий на некію або некромантію, коли хтось переживає бачення підземного світу або його мешканців; однак некія зазвичай не передбачає фізичного відвідування. Одним із найвідоміших прикладів є подорож Одіссея, який виконує щось на межі некії та катабазису в 11 книзі «Одіссеї»; він відвідує межі царств перед тим, як закликати мертвих до себе за допомогою ритуалу крові.
Опис
ред.Подорож до підземного світу є міфом порівняльної міфології, який зустрічається у різноманітних релігіях з усього світу[1]. Герой або божество верхнього світу подорожує до підземного світу, або до країни мертвих й повертається. Характер квесту відрізняється; іноді шукають предмет або порятунок коханої людини, тоді як в інших історіях метою є знання та таємні одкровення. Здатність потрапити до царство мертвих, будучи ще живим, й повернутися є доказом виняткового статусу класичного героя, як більшого за простого смертного. Божество, яке повертається з підземного світу, демонструє есхатологічні теми, такі як циклічність часу та існування, або поразку смерті та можливість безсмертя[2].
Катабаза є особливим типом шляху Героя, де він подорожує до забороненого, невідомого царства; катабаза – це коли це місце є саме підземним світом. Пілар Серрано використовує цей термін, щоб також охопити короткі або постійні перебування у підземному світі, наприклад, перебування Лазаря, Кастора й Поллукса[1].
За катабазисом зазвичай слідує анабазис (підйом), щоб відрізнити себе від смерті; дуже рідко живий герой вирішує залишитися у підземному світі назавжди.
Відомі приклади катабази в грецькій міфології включають Орфея, який входить до підземного світу, щоб повернути Еврідіку до світу живих, та Одіссея, який прагне порадитися з пророком Тіресієм, щоб отримати знання. В римській міфології Еней шукає свого батька Анхіса, щоб дізнатися пророцтва про його долю та долю Римської імперії.
Приклади катабазиса
ред.Приклади катабазиса в релігійній та міфологічній літературі.
- Месопотамська міфологія
- Енкіду, у шумерському тексті «Гільгамеш і Підземний світ» та в останній табличці стандартного вавилонського Епосу про Гільгамеша
- Інанна/Іштар, у спробі повалити свою сестру Ерешкігаль, королеву підземного світу
- Нергал, щоб виправити провину за неповагу до Ерешкігаль
- Давньоєгипетська міфологія
- Чарівник Меріре у Папірусі Вандьє
- «Повість про Сетне Хамваса та Сі-Осіре»
Див. також
ред.- Анабазис — протилежний до катабазиса процес, сходження.
- ↑ а б Serrano, 1999, с. 129—179.
- ↑ Leeming, 2005, с. 98; Edmonds III, 2004, passim; Collins та Fishbane, 1995, passim; and Louden, 2011, с. 197—221