Касяненко Іван Іванович

Іван Іванович Касяненко (18871942) — український радянський державний діяч, київський авіаконструктор, заступник ректора Київського політехнічного інституту, Ректор Київського сільськогосподарського інституту. Перший керівник першої української авіакомпанії «Укрповітрошлях». Перший керівник української гідрометеорологічної служби.

Касяненко Іван Іванович
Kasianenko ivan.jpg
Народився 1887
Помер 1942
Діяльність авіакосмічний інженер

БіографіяРедагувати

Народився в 1887 році в селі Іванків Перяславського повіту. Закінчив Київський політехнічний інститут. Під час навчання разом з своїми братами Іван вступив до Київського товариства повітроплавання та узявся за проектування і спорудження літальних апаратів. Їхній родинний колектив спромігся з 1910 по 1921 рік побудувати шість літаків власної конструкції, які мали непогані характеристики. Це були дійсно непересічні конструкції, про що свідчить хоча б те, що вони не загубилися поміж проектами їхніх відомих колег — Федора Терещенка, Дмитра Григоровича, Ігоря Сікорського та інших.

До середини 20-х років Іван Іванович працював у Києві. Після відкриття на базі агрономічного факультету Київського політехнічного інституту Київського сільськогосподарського інституту (тепер це Національний університет біоресурсів і природокористування України) — він став його першим ректором. Кілька років, до спорудження корпусів КДСІ у Голосіїві, він працював під одним дахом з КПІ.

За ректорськими турботами не забував Іван Касяненко і про роботу в Авіаційному науково-технічному товаристві. Наприкінці 20-х років він став головою правління державного акціонерного товариства «Укрповітрошлях», яке розташовувалося у Харкові. Сприяв роботі новоствореного Харківського авіабудівного заводу «Авіазавод імені Раднаргоспу УСРР» та його Головного конструктора Костянтина Калініна.

Ще під час роботи в Київському політехнічному Іван Касяненко почав співпрацювати з Українською метеорологічною службою (Укрметом). Цивільній авіації «Укрповітрошляху» потрібні були точні і оперативні прогнози погоди щодня, а для цього необхідно було створювати відповідну власну службу. За якийсь час Іван Касяненко очолив і всю метеорологічну службу України. Це сталося після об'єднання у 1929 році Укрмету і гідрометричної служби Наркомзему та створення на їх базі Гідрометеорологічного комітету УСРР (ГІМЕКОМу) і Науково-дослідного гідрометеорологічного інституту (ГІМЕІНу), з управлінням у Харкові.

На той час мережа метеорологічної служби в Україні вже була достатньо розвиненою: до складу ГІМЕКОМу увійшли 3 метеорологічні обсерваторії (в Києві, Харкові та Одесі), 360 метеорологічних станцій, 1538 дощомірних постів, 13 кулепілотних пунктів і так далі. Вже при Касяненку завершилося формування й бюро погоди: в Харкові — Центрального, в Одесі — Південного, в Києві — Правобережного. Все це господарство потребувало кваліфікованих кадрів. Тож Іван Касяненко подав до Держплану і Наркомату освіти України проект створення нового навчального закладу гідрометеорологічного профілю. Такий інститут був заснований Постановою РНК УСРР від 21 квітня 1932 р. в Харкові (Харківський гідрометеорологічний інститут) і став навчальним закладом союзного підпорядкування — другим після заснованого в 1930 році Московського навчальним закладом такого профілю. До речі, інших навчальних закладів з підготовки фахівців з гідрометеорології ніде у світі тоді не було. Після війни цей ВНЗ був переведений до Одеси (Одеський гідрометеорологічний інститут) і нині має назву «Одеський державний екологічний університет».

Іван Іванович Касяненко після звільнення з посади керівника гідрометеорологічної служби України працював у Вищій раді народного господарства та в центральному апараті Наркомату важкої промисловості. Після арешту навесні 1938 року його друга Костянтина Калініна був одним з небагатьох людей, які не відвернулися від його сім'ї. Утім, 15 жовтня 1939 року заарештували й Івана Касяненка. Отримав 25 років ув'язнення, і з таборів не повернувся.

Сім'яРедагувати

ПосиланняРедагувати