Касик середній
вид птахів
| Касик середній | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cacicus microrhynchus (Sclater, PL & Salvin, 1865) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Cassiculus microrhynchus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Касик середній[2] (Cacicus microrhynchus) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae). Мешкає в Центральній і Південній Америці. Раніше вважався конспецифічним з багряногузим касиком.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[3]
- C. m. microrhynchus (Sclater, PL & Salvin, 1865) — від східного Гондурасу до східної Панами;
- C. m. pacificus Chapman, 1915 — від східної Панами (Дар'єн) до південно-західного Еквадору (Ель-Оро).
Деякі дослідники виділяють підвид C. m. pacificus у окремий вид Cacicus pacificus[4].
Поширення і екологія ред.
Середні касики мешкають в Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії і Еквадорі. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, на узліссях і галявинах, на плантаціях та у вторинних заростях. В Центральній Америці зустрічаються на висоті до 1100 м над рівнем моря, в Південній Америці на висоті до 900 м над рівнем моря.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Cacicus microrhynchus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 вересня 2022.
- ↑ BirdLife International (2016). Cacicus pacificus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 вересня 2022
Джерела ред.
- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-4333-1.
- Stiles, F. Gary & Skutch, Alexander Frank (1989): A guide to the birds of Costa Rica. Comistock, Ithaca. ISBN 0-8014-9600-4
Посилання ред.
- South American Classification Committee (SACC) (2003): Proposal #73 – Split Cacicus microrhynchus from C. uropygialis.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |