Відкрити головне меню

Олександр Олексійович Карпов (рос. Александр Алексеевич Карпов; 25 вересня 1920, Кремльово — 1 грудня 1993) — радянський військовий льотчик, генерал-майор авіації, Герой Радянського Союзу (1944).

Олександр Олексійович Карпов
рос. Александр Алексеевич Карпов
KarpovAldrAlex.jpg
Народження 25 вересня 1920(1920-09-25)
Кремльово
Смерть 1 грудня 1993(1993-12-01) (73 роки)
Київ, Україна
Поховання Берковецьке кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gif штурмова авіація
Освіта Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
Роки служби 19391981
Партія КПРС
Звання CCCP air-force Rank general-major infobox.svg Генерал-майор авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки
Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
Карпов Олександр Олексійович у Вікісховищі?

ЖиттєписРедагувати

Народився 25 вересня 1920 року в селі Кремльовому (тепер Скопинському району Рязанської області) в селянській родині. Росіянин. Закінчив сім класів школи і школу ФЗУ. Працював техніком-приладистом на хімкомбінаті.

У 1939 році призваний Новомосковським районним військкоматом Тульської області до лав Червоної Армії. У 1941 році закінчив Таганрозьку військову авіаційну школу пілотів. Член ВКП(б) з 1942 року. У боях німецько-радянської війни з серпня 1942 року. До квітня 1944 року командир ескадрильї 806-го штурмового авіаційного полку 206-ї штурмової авіаційної дивізії 8-ї повітряної армії 4-го Українського фронту старший лейтенант О. О. Карпов зробив 114 бойових вильотів на розвідку і штурмовку оборонних рубежів, скупчень військ противника. Знищив і пошкодив 32 танка, близько 90 автомашин з військами й вантажем, 5 літаків, придушив вогонь 19 батарей польової і зенітної артилерії.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 серпня 1944 року за мужність і героїзм, проявлені в повітряних боях з німецько-фашистськими загарбниками старшому лейтенанту Олександру Олексійовичу Карпову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4170).

 
Могила Олександра Карпова

Після закінчення війни продовжував службу у Військово-повітряних силах СРСР. У 1951 році закінчив Військово-повітряну академію. Автор книг «Виходимо на ціль» (Київ, 1972) і «В небі України» (Київ, 1980). З 1981 року генерал-майор авіації О. О. Карпов в запасі. Жив у Києві. Помер 1 грудня 1993 року. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берківцях» (ділянка № 60).

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987;
  • Сто сталинских соколов. В боях за Родину. — 2е изд, доп. — М.: Яуза, Эксмо, 2005