Відкрити головне меню

Кароліна-Матильда Данська (дан. Caroline-Mathilde af Danmark), (нар. 27 квітня 1912 — пом. 12 грудня 1995) — принцеса Данії з династії Глюксбургів, донька принца Гаральда Датського та німецької принцеси Олени Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзької, дружина принца Данії Кнуда Крістіана.

Кароліна-Матильда Данська
Caroline-Mathilde af Danmark
Псевдо Кальма
Народилася 27 квітня 1912(1912-04-27)
Єґерсборг, Данія
Померла 12 грудня 1995(1995-12-12) (83 роки)
Палац Сорґенфрі, Данія
Поховання Собор Роскілле
Громадянство
(підданство)
Flag of Denmark.svg Данія
Діяльність аристократ
Титул принцеса Данська
Конфесія лютеранство
Рід Глюксбурги
Батько Гаральд Датський
Мати Олена Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька
Брати, сестри  • Феодора Данська, Alexandrine-Louise of Denmark[d], Count Oluf of Rosenborg[d] і Prince Gorm of Denmark[d]
У шлюбі з Кнуд Данський
Діти Count Christian of Rosenborg[d], Count Ingolf of Rosenborg[d] і Princess Elisabeth of Denmark[d]
Автограф Signature of Princess Caroline-Mathilde of Denmark.JPG
Нагороди Орден Слона

Зміст

БіографіяРедагувати

Кароліна-Матильда народилась 27 квітня 1912 року у заміському будиночку Єґерсборхус в Єґерсборзі, на сході Данії. Вона була другою дитиною та другою донькою в родині датського принца Гаральда та його дружини Олени Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзької. Своє ім'я новонароджена отримала на честь бабусі Кароліни Матильди Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Ауґустенбурзької. В сім'ї дівчинку, зазвичай, називали Кальма.

Мала старшу сестру Феодору. Згодом у Кароліни-Матильди з'явилася молодша сестра Александріна-Луїза та брати Горм й Олаф.

Жила родина у маєтку Гаральда, Єґерсборхусі. У 1918 вони переїхали на віллу на шляху Svanemøllevej.

 
Кнуд Датський

У віці 21 року Кароліна-Матильда повінчалася у каплиці палацу Фреденсборг із своїм кузеном, 33-річним принцом Данським Кнудом. Церемонія була здійснена 8 вересня 1933. У подружжя народилося троє дітей:

  • Єлизавета (нар. 1935) — принцеса Данська, двічі перебувала у фактичних шлюбах, офіційно одружена не була, дітей не має;
  • Інґольф (нар. 1940) — граф Русенборг, одружений другим морганатичним шлюбом, дітей не має;
  • Крістіан (19422013) — граф Русенборг, був морганатично одружений з моделлю Анною-Дортою Мальтофт-Нільсен, мав трьох доньок.

Резиденцією пари був замок Сорґенфрі на півночі від Копенгагена. У 1944 подружжя успадкувало від Густава Данського замок Еґелунд в Північній Зеландії, який перебував у їхній власності до 1954.[1] Також, від 1952 року, родині належав літній будинок Клітгарден у Скагені. Кнуд та Кароліна-Матильда вважалися дуже гостинними хазяями.[2]

У 1947 році принц Кнуд став спадкоємцем престолу, оскільки у його брата Фредеріка були лише доньки, які, згідно з законодавством, не могли успадкувати корону. Кароліна-Матильда, таким чином, стала кронпринцесою. 1953-го Конституцію було змінено, і жінки змогли наслідувати трон. Таким чином, порядок престолонаслідування змінився.

Кнуд пішов з життя 14 червня 1976.

Кароліна-Матильда й надалі жила у палаці Сорґенфрі. Вона відійшла у вічність 12 грудня 1995 року. Похована у другій підземній каплиці собору Роскілле поруч із чоловіком.[3]

ГенеалогіяРедагувати

Кристіан IX
 
 
Луїза Гессен-Кассельська
 
 
Карл XV
 
 
Луїза Нідерландська
 
 
Фрідріх Глюксбурзький
 
 
Адельгейда цу Шаумбург-Ліппе
 
Фрідріх VIII
 
 
Адельгейда Гогенлое-Лангенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фредерік VIII
 
 
 
 
 
 
Луїза Шведська
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Фердинанд Глюксбурзький
 
 
 
 
 
Кароліна Матильда Ауґустенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гаральд Датський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Олена Глюксбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кароліна-Матильда
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Замок Еґелунд [1] (дан.)
  2. Bo Bramsen: Huset Glücksborg. Europas svigerfader og hans efterslægt. Kopenhagen 2002. Band 2. стор. 403-404.
  3. Собор Роскілле [2] (англ.)

ПосиланняРедагувати