Кримінальний кодекс

(Перенаправлено з Карний Кодекс)

Кримінальний кодекс — систематизований законодавчий акт, що врегульовує питання виключного переліку діянь, які є кримінальними правопорушеннями, встановлює підстави кримінальної відповідальності та передбачає види покарань та/або заходів безпеки до осіб, котрі вчинили заборонену дію чи бездіяльність. Водночас кримінальний кодекс має предметом регулювання також і інші, крім вище зазначених, питання матеріального кримінального права, що пов'язані з зі злочинами (проступками) і відповідальністю за їх вчинення (наприклад, давність притягнення до кримінальної відповідальності, звільнення від неї, судимість та пробацію тощо).

Кримінальний кодекс може бути єдиним джерелом кримінального права певної країни — у разі коли кримінальне право повністю кодифіковане (Україна і країни СНД), основним джерелом кримінального права — коли система джерел кримінального права не вичерпується лише кримінальним кодексом, а кримінально-правові норми розміщені в окремих законах про кримінальну відповідальність неповнолітніх, юридичних осіб, військовослужбовців (закон про військові злочини або військовий кримінальний кодекс), і ці закони діють одночасно з КК (ФРН, Франція, Чехія та ін.).

Першим кримінальним кодексом в Європі було, по суті, Кримінальне уложення німецького імператора Карла V 1532 р., яке в латиномовному варіанті мало назву кримінальної Конституції (Constitutio Criminalis Carolina[1]). Появу терміна «кримінальний кодекс» пов"язують з прийнятим 1810 р. Кримінальним кодексом Франції (Code Penal). Кримінальні кодекси є більш типовими для континентального (романо-германського) права і в країнах, які рецепціювали римську правову традицію (Африка, Латинська Америка та ін.); рідкісними кримінальні кодекси є в країнах, що належать до юрисдикції загального права (англ. common law jurisdictions -- країни-репрезентанти англо-саксонської правової сім"ї).

Багатотомне видання Кримінального кодексу Каліфорнії (з постатейними матеріалами)

Кримінальні кодекси сучасних держав були прийняті в різний час, тому, щоб відповідати сучасним потребам боротьби зі злочинністю, кримінальне законодавство досить часто оновлюється шляхом часткового реформування окремих інститутів (наприклад, Шостий закон про реформу кримінального права 1998 року у ФРН) або шляхом повної рекодифікації (наприклад, у 2009 р. в Румунії було прийнято новий КК, який мав замінити КК 2004 р., однак через те, що КК Румунії 2004 р. ніколи так і не вводився в дію [2], фактично КК 2009 р. замінив КК Румунії 1969 р.).

У Європі виділяються декілька поколінь кримінальних законів. Найстарішими є кримінальні кодекси Мальти (1854р.; фактично КК Франції 1810 р., перекладений італійською мовою), Бельгії (1867р.; діє також на території Люксембургу), Голландії (1886р.), Фінляндії (1889 р.), Норвегії (1902 р.). У 30-ті роки XX ст. Були прийняті чинні КК Італії (1930), Данії (1930), Швейцарії (1937). З кодифікацій 60-х рр. сьогодні зберігають чинність лише КК Швеції 1965 р. та реформований КК Болгарії 1968 р. В значній кількості європейських країн (особливо постсоціалістичного табору) в зв’язку з демократичними перетвореннями, у 1990-2000 рр. також було прийняте нове кримінальне законодавство. Нові КК з’явилися в Албанії (1995), Іспанії (1995), Македонії (1996), Росії (1996), Хорватії (1997), Польщі (1997). Найновішими європейськими кримінальними законами є КК Словаччини (2005р.[3]), Словенії (2008р.), КК Чеської республіки від 8 січня 2009 р. (чинний з 01 січня 2010 р.), КК Румунії від 17 липня 2009 р. № 286 (за першою редакцією перехідних положень він мав набрати чинності з 24 липня 2010 р., але набрав чинності фактично 01 лютого 2014 р.[4]), КК Республіки Хорватія від 21 листопада 2011 р. Новий КК Угорщини прийнято 25 червня 2012 р., він набув чинності з 01 липня 2013 р.

Кримінальні кодекси за країноюРедагувати

ЄвропаРедагувати

АзіяРедагувати

Північна АмерикаРедагувати

Південна АмерикаРедагувати

Австралія та ОкеаніяРедагувати

Держави пострадянського просторуРедагувати

Історичні кримінальні кодексиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Каролина. Уголовно-судебное уложение Карла V. Перевод, предисловие и примечания заслуженного деятеля науки Казахской ССР проф. С. Я. Булатова. - Алма-Ата: Наука, 1967 (перевидано: Астана, 2010.).
  2. W. G. Brînză. The new penal code european union requirement or necessity for romania? // Agora. International Journal of Juridical Sciences. - 2013. - No. 3. - РР. 14-18.
  3. Prehľad ustanovení zákona č. 300/2005 Z. z. Trestný zákon. Trestný zákon s komentárom; Act No. 300/2005 Coll., the Criminal Code, as amended (the “New Criminal Code”) (zákon č. 300/2005 Z. z., Trestný zákon v znení neskorších predpisov) // © preklad a kompilácia: Mária Durčová, 2006 - 2009.
  4. RO-115-Flash Report-New Criminal Code.pdf Архівовано 19 квітень 2014 у Wayback Machine. , Sergiu Mihailescu and Anna Morogai. Romania has a new Criminal Code
  5. а б Текст КК Естонії російською мовою станом на 15.07.2013 р. (на сайті Zakony.ee). Архів оригіналу за 04.05.2014. Процитовано 04.05.2014. 
  6. На сайті www.legimonaco.mc
  7. Lov 20. mai 2005 nr. 28 Lov om straff (straffeloven) // Lovdata (lovdata.no)
  8. Втратив чинність з 01 жовтня 2015 року
  9. Уголовный кодекс Российской Федерации от 13.06.96 N 63-ФЗ (ред. от 03.02.2014 с изменениями, вступившими в силу с 15.02.2014) // ZakonBase.ru, © 2012 - 2021, Уголовный кодекс Российской Федерации от 13 июня 1996 г. N 63-ФЗ (УК РФ) (с изменениями и дополнениями). 09.10.2020 // Система ГАРАНТ

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати