Карл Шухардт
Карл Шухардт (нім. Carl Schuchhardt; 6 серпня 1859 — 7 грудня 1943) — німецький археолог, директор музею, дослідник доісторичного періоду Європи.
| Карл Шухардт | |
|---|---|
 | |
| Народився |
6 серпня 1859[1][2] Ганновер, Німецький союз[1] |
| Помер |
7 грудня 1943[1][2] (84 роки) Бад-Арользен, Вальдек-Франкенберг, Кассель, Гессен, Німеччина[1] |
| Країна |
.svg){kind=small} Німецька імперія |
| Діяльність | антрополог, археолог, дослідник доісторичної епохи, мистецтвознавець |
| Alma mater |
Геттінгенський університет[1] Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла[1] Лейпцизький університет[1] |
| Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
| Членство |
Прусська академія наук Німецький археологічний інститут |
| Діти | Walter-Herwig Schuchhardtd |
| Нагороди | |
 Карл Шухардт у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Карл Шухардт вивчав класичну філологію, сучасні мови та археологію в університетах Лейпцига, Геттінгена та Гайдельберга. З 1882 працював викладачем. За рекомендацією Теодора Моммзена отримав грант на археологічну подорож, і разом із Моммзеном здійснив у 1886—1887 роках подорож археологічними пам'ятками Греції та Малої Азії, брав участь у розкопках Пергаму, виявив руїни античного Колофону.
У 1888 році був призначений директором Кестнерівського музею у своєму рідному місті Ганновері. На цій посаді опублікував низку археологічних досліджень. У 1908 році обійняв посаду директора археологічного департаменту Етнологічного музею в місті Берліні, і обіймав цю посаду до виходу на пенсію в 1925 році. Провів чимало розкопок доісторичної епохи на околицях Потсдама, а також на Арконі. У 1926 році опублікував наукову працю, присвячену трьом найзнаменитішим слов'янським фортецям Німеччини Арконе, Ретре та Вінета (Юлін, Волін, Йомсбург).[3]
В 1909 році Карл Шухардт заснував часопис Prähistorische Zeitschrift («Доісторичний журнал»). У наступні роки був залучений до довгої дискусії з іншим провідним німецьким археологом, Густавом Коссінною, з питання, чи можна інтерпретувати археологічні культури як етноси. Одним із предметів дискусії була інтерпретація знайденого у 1913 році Еберсвальдського скарбу. В археології періоду нацистської Німеччини погляди Шухардта набули значного поширення.
У післявоєнний період, у зв'язку зі зростанням критичного ставлення до спадщини його опонента Коссінни, погляди Шухардта вплинули на західнонімецьку археологію.
Його син Вальтер Гервіґ пішов шляхом свого батька і також присвятив життя археології.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и Deutsche Nationalbibliothek Record #120459930 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Schuchhardt, Karl, Arkona, Rethra, Vineta — Ortsuntersuchungen und Ausgrabungen. Berlin, H. Schoetz & Co, 1926. Akademie der wissenschaften, Berlin.
Посилання ред.
- Роботи про Карл Шухардт // Цифрова бібліотека Німеччини
- Literatur von Карл Шухардт // Німецька національна бібліотека
- Біографія на сайті archäologie-online.de
- Carl Schuchhardt Архівна копія
- Heinz Grünert: Von Pergamon bis Garz. Carl Schuchhardt, Begründer der prähistorischen Burgenarchäologie в Mitteleuropa. In: Altertum 33.1987, 2, S.104-113