Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проєкту.

Карл Халір (нім. Carl Halir, справжнє ім'я Карел Галірж, чеськ. Karel Halíř; 1 лютого 1859 Хоенельбе, нині Чехія — 21 грудня 1909, Берлін) — чесько-німецький скрипаль і музичний педагог.

Карл Халір
нім. Carl Halir
чеськ. Karel Halíř Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Повне ім'ячеськ. Karel Halíř Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження1 лютого 1859(1859-02-01)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняВрхлабіd, Трутнов, Східно-Чеська область[1][3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті21 грудня 1909(1909-12-21)[1][2][…] (50 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіБерлін, Німецька імперія[1][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняВільмерсдорфський цвинтарd Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Цислейтанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїпедагог, музикант Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаПразька консерваторія Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіAntonín Bennewitzd Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментискрипка Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрикласична музика Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Життєпис

ред.

Навчався в Празькій консерваторії у Антонія Бенневіца, потім в Берліні у Йозефа Йоахіма. У 1876—1879 роках — перша скрипка в оркестрі Беньяміна Більзе, потім концертмейстер в Кенігсберзі, Мангеймі і в 1884—1894 роках в Веймарі.

Творча співдружність зі своїм учителем Йоахімом, що почалася в 1884 році тріумфальним виконанням подвійного концерту Йоганна Себастьяна Баха на бахівському фестивалі в Ейзенаху, привела в 1894 році до запрошення Халіра першою скрипкою в оркестр Берлінської опери і професором в Берлінську Вищу школу музики. У 1888 році Карл Халір одружився з оперною співачкою з Берліна, Терезою Цербст (1859—1910). У 1896 і 1897 роках Халір з великим успіхом гастролював в США, виконуючи, серед іншого, твори Людвіга ван Бетховена, Луї Шпора, Петра Ілліча Чайковського. У 1897 році він змінив Генріха де Ану за пультом другої скрипки в знаменитому квартеті Йоахіма, після смерті вчителя керував власним квартетом, виступав також у складі фортепіанного тріо з Георгом Шуманом і Хуго Дехертом. 19 жовтня 1905 в Берліні вперше виконав остаточну редакцію Скрипкового концерту Сібеліуса та Дивертисмент Чарлза Мартіна Лефлера, раніше відкинутий Фріцем Крейслером і Еженом Ізаї через технічну складність (диригував Ріхард Штраус).

Написав навчальний посібник «Новий курс скрипкових гам» (нім. Neue Tonleiterstudien für Violine; 1896).

Помер в Берліні в 1909 році.

Серед його учнів був Девід Маннес.

Примітки

ред.
  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #116405449 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б International Music Score Library Project — 2006.
  3. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  4. а б regional database of the Research Library in Hradec Králové

Джерела

ред.