Карл Теодор Ліберман
Карл Теодор Ліберман (нім. Carl Liebermann; 23 лютого 1842, Берлін — 28 грудня 1914) — німецький хімік-органік, педагог, доктор наук (1865), професор органічної хімії, автор методу отримання алізарину із антрацену.
| Карл Теодор Ліберман | |
|---|---|
| нім. Carl Liebermann | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Carl Theodor Liebermann |
| Народився |
23 лютого 1842[1] Берлін, Німецький союз |
| Помер |
28 грудня 1914[1] (72 роки) Берлін, Німецька імперія |
| Країна |
.svg){kind=small} Королівство Пруссія |
| Діяльність | хімік |
| Alma mater |
HU Berlin Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
| Заклад |
Берлінський технічний університет HU Berlin |
| Науковий керівник | Роберт Вільгельм Бунзен і Адольф фон Беєр[2] |
| Членство |
Леопольдина Burschenschaft Allemannia zu Heidelbergd |
| Батько | Benjamin Liebermannd |
 Карл Теодор Ліберман у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Син заможного єврейського промисловця-текстильника. Двоюрідний брат художника Макса Лібермана.
Освіту здобув в університетах Берліна та Гейдельберга під керівництвом Р. Бунзена, Г. Магнуса й А. Беєра.
Працював у А. Беєра у Королівському технічному інституті в Берліні.
Із 1873 року завідував лабораторією органічної хімії у Берлінській промисловій академії, що згодом була перетворена на Вищу технічну школу; з 1879 року займав також кафедру в Берлінському університеті.
У 1868 році разом з Карлом Гребе синтезував алізарин. Синтез дозволив перейти до промислового виробництва барвників — алізаринових фарб на його основі, а також це призвело до припинення вирощування марени. У 1869 році винайшов спосіб синтезу його з антрацену. Синтез являє собою хлорування або бромування антрацену з подальшим окисленням з утворенням алізарину. Патент Лібермана і Карла Гребе на синтез алізарину з антрацену поданий за день до патенту Вільяма Генрі Перкіна (старшого).
Йому ж належить ряд робіт із алкалоїдами і багатьма органічними фарбами, відома реакція на фенол (Ліберманова реакція) та ін. Велика частина його праць опублікована в"Liebigs Annalen" і в «Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft».
Голова Німецького хімічного товариства (1898). Був членом академій в Геттінгені (1912), Філадельфії та Уппсалі, відзначений почесними докторськими ступенями в Лідсі, в Берліні та в Брауншвейзі. У 1883 році був обраний членом Леопольдини .
У 1914 році обраний почесним професором органічної хімії Берлінського університету.
Примітки ред.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Література ред.
- Либерман, Карл // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання ред.
- Liebermann, Carl(нім.)