Відкрити головне меню

Карл Йоахім Фрідріх (5 червня 1901(19010605), Лейпциг — 19 вересня 1984, Лексінгтон, Массачусетс) — німецько-американський політолог-теоретик, впливовий фахівець з питань політичного права та конституціоналізму; один з засновників теорії тоталітаризму.

Карл Йоахім Фрідріх
нім. Carl Joachim Friedrich
Народився 5 червня 1901(1901-06-05)[1][2][3]
Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецька імперія[1]
Помер 19 вересня 1984(1984-09-19)[4] (83 роки)
Лексінґтон (Массачусетс)[d], Міддлсекс, Массачусетс, США
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Flag of the United States.svg США
Діяльність політолог, викладач університету
Alma mater Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла (1925)
Науковий ступінь докторський ступінь[d]
Науковий керівник Вебер Альфред
Володіє мовами англійська[2]
Заклад Гарвардський університет, Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла і Дюкський університет
Членство Американська академія мистецтв і наук
Посада голова[5]
Нагороди

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в сім'ї Таємного державного радника та головного військового лікаря, професора хірургії Пауля Леопольда Фрідріха. Мати — дочка колишнього президента імперського Верховного суду Карла фон Бюлова. Карл Фрідріх вивчав спочатку медицину, а потім національну економію в Марбурзькому, а потім в Гейдельберзькому університетах.

В 1925 р. захистив докторську дисертацію у Альфреда Вебера (брата Макса Вебера). Потім працював асистентом економічного семінару у професорів Едгара Саліна та Альфреда Вебера в новозаснованому Інституті соціальних і політичних наук при Гайдельберзькому університеті. В тому ж році в рамках програми обміну Німецької Академічної Обмінної Служби (DAAD) поїхав до США. З 1926 року доцент, а з 1931 професор Гарвардського університету, експерт з німецького конституційного права.

В 1938 році прийняв американське громадянство. Під час Другої світової війни очолив Школу по підготовці цивільних державних службовців при Гарвардському університеті, співпрацював з державною антинацистською контрпропагандою. Після війни разом з Талкоттом Парсонзом очолив Школу Закордонної Адміністрації. Фрідріх працював політичним радником в справах повоєнної окупованої Німеччини, брав участь в Московській конференції міністрів закордонних справ (1947), брав участь у розробці Плана Маршалла (1956), був персональним радником генерала Лусіуса Клея, керівника американської окупаційної адміністрації в Німеччині. Крім того він взяв участь у розробці нової Конституції Німеччини. Роками пізніше він був радником політичних комісій і комітетів по розробці начерку майбутньої Європейської Конституції для запланованого «Європейського політичного співтовариства».

В 1950 Карл Фрідріх одержав посаду гостевого професора, а з 1956 працював вже повним професором політології Гейдельберзького університету.

Вплив і значенняРедагувати

Карл Фрідріх зробив в США блискучу кар'єру політолога, спробувавши пов'язати ставлення американців до системи цінностей суспільства США з традиціями європейської філософії; вплинув на ціле покоління американських вчених, багато з яких потім працювали урядовими радниками.

Членство в наукових організаціяхРедагувати

Праці (вибірково)Редагувати

  • Constitutional Government and Politics: Nature and Development. — New York/London, 1937// Конституційний уряд та управління.
  • Military Government. (1950)// Військова адміністрація.
  • Totalitäre Diktatur. (1957)
  • Карл Фрідріх (в співавт. зі З. Бжезинським). Totalitarian Dictatorships and Autocracy. // Тоталітарна диктатура і автократія. (1956)
  • Тоталітарна диктатура (1957)

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати