Карл-Гайнц Бірнбахер (нім. Carl-Heinz Birnbacher; 26 травня 1910, Філлах5 грудня 1991, Філлах) — німецький офіцер, корветтен-капітан крігсмаріне, контрадмірал бундесмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Карл-Гайнц Бірнбахер
нім. Carl-Heinz Birnbacher
Народився 26 травня 1910(1910-05-26)
Філлах, Каринтія, Австрія
Помер 5 грудня 1991(1991-12-05) (81 рік)
Фленсбург, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Країна  Німеччина
 Австрія
Національність Австрієць
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна
Членство Q1135050?
Посада Q814172?
Військове звання Контрадмірал
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Орден Хреста Свободи 3-го класу з мечами
Орден Хреста Свободи 3-го класу з мечами
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Нагрудний знак есмінця
Нагрудний знак есмінця
Нагрудний знак торпедних катерів

Біографія ред.

1 квітня 1930 року вступив в 2-й корабельний кадрований батальйон на Балтиці. Освіту здобув на навчальному судні «Ніобе», легкому крейсері «Емден» і гідрографічному судні «Метеор». 2 грудня 1934 року направлений для проходження служби на броненосець «Адмірал Шеер». Закінчив торпедні курси в Фленсбурзі (1935) і курси операторів катапульт, після чого переведений на легкий крейсер «Карлсруе». У вересні 1936 року переведений в 1-шу флотилію торпедних катерів командиром катера S-7 (потім — S-14). З жовтня 1937 року — вахтовий офіцер на ескадрених міноносці «Леберехт Маас».

З початком Другої світової війни брав участь в операціях в Північному морі. 1 грудня 1939 року призначений командиром 1-ї флотилії торпедних катерів. Його флотилія відзначилася під час операції «Везерюбунг» і військових дій біля берегів Норвегії. 31 серпня 1942 року переведений в розпорядження керівника торпедних катерів, а 19 жовтня 1942 року призначений 1-м офіцером на ескадрений міноносець Z-23. З 11 серпня 1943 року — командир ескадреного міноносця Z-25, з 1 грудня 1943 року — Z-24. 25 серпня 1944 року есмінець під час авіанальоту отримав важкі пошкодження і затонув в Ле-Вердоні. Після цього Бірнбахер був включений в нашвидку сформовані з моряків зведені сухопутні частини і призначений командиром морського батальйону «Нарвік», який брав участь в обороні Південної Жиронди. У квітні 1945 року взятий в полон французькими військами. У жовтні 1947 року звільнений.

У 1956 році вступив на службу в бундесвер і призначений командиром військово-морського опорного пункту в Куксгафені. З 1959 року — командир ескадреного міноносця Z-1. У 1960 році призначений командувачем торпедними катерами, а в 1953 році — виконувачем обов'язки командувача флотом. З 1967 року — командувач військово-морськими силами в Північному морі і командувач ВМС НАТО в Північному морі. У 1970 році вийшов у відставку.

Звання ред.

Нагороди ред.

Література ред.

  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. – М.: Эксмо, 2005. ISBN: 5-699-10354-6
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9

Примітки ред.