Відкрити головне меню

Каранти́нна бу́хта — одна з Севастопольських бухт. Вдається в берег за 8-м кабельтових на південний захід від Костянтинівського мису. Півострів, що виступає від її східного берега ділить бухту на дві частини: північну і південну, вузьку і звивисту. Карантинну бухту продовжує однойменна балка.

Карантинна бухта
Sevastopol IMG 0765 1725.jpg
Карантинна бухта
Карантинна бухта.gif
Бухта на карті
44°36′41″ пн. ш. 33°29′58″ сх. д. / 44.61139° пн. ш. 33.49944° сх. д. / 44.61139; 33.49944Координати: 44°36′41″ пн. ш. 33°29′58″ сх. д. / 44.61139° пн. ш. 33.49944° сх. д. / 44.61139; 33.49944
Море Чорне море
Прибережні країни Україна Україна
*Севастополь
Регіон Севастополь
Міста та поселення Севастополь
ідентифікатори і посилання
GeoNames 706810
Карантинна бухта. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Карантинна бухта
Карантинна бухта
Карантинна бухта (Автономна Республіка Крим)
Карантинна бухта. Карта розташування: Sevastopol
Карантинна бухта
Карантинна бухта
Карантинна бухта (Sevastopol)
Карантинна бухта у Вікісховищі?

На північно-західному березі бухти в 519 — 518 роках до нашої ери греками був заснований давній Херсонес Таврійський, залишки якого збереглися до наших днів. Територія Херсонесу й частина акваторії Карантинної бухти є археологічним заповідником. Карантинною бухта названа тому, що її акваторія використовувалася для стоянки суден, що проходили карантин. Ось як про це сказано в Лоції Чорного моря, виданій в 1851 році: «Найближча до виходу (з Севастопольської бухти) називається Карантинною бухтою. Тут зазвичай кораблі проходили карантин». Довгий час забудова на узбережжі Карантинної бухти мала доволі непривабливий вигляд: тільки в 1838 році за наказом М. П. Лазарєва всі будівлі були приведені в порядок.

Карантинна бухта в 1942 році

Під час облоги Севастополя в 1854–1855 роках місце між міським кладовищем і карантином служило для зустрічей парламентарів ворожих сторін. Під час обстрілів французьких позицій біля старого міського кладовища російські ядра потрапляли в Карантинну балку й з часом їх там назбиралася величезна кількість, так що французи називали Карантинну балку «балкою ядер».

На східному березі бухти в XIX столітті розташовувалася Карантинна служба порту Севастополь, призначена для запобігання поширенню інфекційних захворювань із суден, що заходили в порт.

Під час оборони Севастополя 1941–1942 років в бухті дислокувалася 2-а бригада торпедних катерів. Сьогодні в Карантинній бухті базується 295-й Сулинський Червонопрапорний дивізіон ракетних катерів 41-ї бригади РКА Чорноморського флоту Росії.

ЛітератураРедагувати

  • «Херсонес Таврический. Краткий путеводитель по городищу», «Библекс», Севастополь-2005.
  • Лоція Чорного моря. Міністерство оборони СРСР. ГУНиО. 1987.

ДжерелаРедагувати