Відкрити головне меню

Павло Петрович Каравай (нар. 12 липня 1921, Смоленськ — пом. 5 лютого 2004, Київ) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945), у роки німецько-радянської війни командир ескадрильї 897-го винищувального авіаційного полку 288-ї винищувальної авіаційної дивізії 17-ї повітряної армії 3-го Українського фронту, капітан.

Павло Петрович Каравай
Karavay Pavlo Petrovych.jpg
Народження 12 липня 1921(1921-07-12)
Смоленськ, Смоленська губернія, СРСР
Смерть 5 лютого 2004(2004-02-05) (82 роки)
Київ
Поховання Лісове кладовище
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gif Винищувальна авіація
Освіта Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
Роки служби 19401973
Звання CCCP air-force Rank polkovnik infobox.svg Полковник авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу (№ 6889)
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Олександра Невського
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки

ЖиттєписРедагувати

Народився 12 липня 1921 року в Смоленську в родині службовця. У 1939 році закінчив залізничну школу №29, аероклуб. Працював у ньому льотчиком-інструктором.

У 1940 році призваний до лав Червоної Армії. У 1942 році закінчив Сталінградську військову авіаційну школу пілотів. У боях німецько-радянської війни з жовтня 1942 року. Воював на 3-му Українському фронті.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 серпня 1945 року за мужність і героїзм, проявлені в повітряних боях з німецько-фашистськими загарбниками капітану Павлу Петровичу Караваю присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6889).

Всього під час війни здійснив близько 200 бойових вильоти, в 40 повітряних боях збив особисто 10 і в групі 7 літаків супротивника.

Після закінчення війни продовжував службу у Військово-повітряних силах СРСР. У 1956 році закінчив Військово-повітряну академію.

З 1973 року полковник П.П. Каравай - в запасі. Жив у Києві. Помер 5 лютого 2004 року. Похований у Києві на Лісовому кладовищі.

ПосиланняРедагувати