Канчелі Гія Олександрович

Гія Олександрович Канче́лі (груз. გია ყანჩელი) (10 серпня 1935(19350810), Тбілісі — 2 жовтня 2019, Тбілісі) — видатний радянський і грузинський композитор, автор симфонічної музики, музики для театру й кіно (зокрема українського).

Гія Канчелі
груз. გია ყანჩელი
Зображення
Основна інформація
Дата народження 10 серпня 1935(1935-08-10)[1][2]
Місце народження Тифліс, Грузинська РСР, Закавказька РФСР, СРСР[1]
Дата смерті 2 жовтня 2019(2019-10-02)
Місце смерті Тбілісі, Грузія
Поховання Дідубійський пантеон
Роки активності 1961—2019
Громадянство СРСР СРСРГрузія ГрузіяБельгія Бельгія
Національність грузин
Професія композитор
Освіта Тбіліська консерваторія
Колективи Фламандський Королівський симфонічний оркестр
Нагороди
Кавалер ордена Честі (Грузія)
Премії Державна премія СРСР
Звання Народний артист СРСР
CMNS: Файли у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Закінчив Тбіліську консерваторію у 1963 році, але перед тим встиг закінчити в 1959 році геологічний факультет Тбіліського університету. З 1970 року викладав у Тбіліській консерваторії (клас інструментування). З 1971 — завідувач музичною частиною Тбіліського театру ім. Ш. Руставелі.

Композитор за його четверту симфонію «Пам'яті Мікеланджело» був відзначений Державною премією СРСР у 1976 році.

З 1979 року — секретар Спілки композиторів Грузинської РСР. Член Спілки кінематографістів Грузинської РСР[3]. Академік Російської академії кінематографічних мистецтв «Ніка». Був одружений, у шлюбі народилося двоє дітей.

З 1991 живе в Західній Європі: спочатку — у Берліні, де одержав стипендію Німецької академії мистецтв, з 1995 — на запрошення Фламандського Королівського симфонічного оркестру — в Антверпені.

Хоча більшості шанувальників Гія Канчелі відомий завдяки музиці в кіно, він також був автором великих творів. Серед них сім симфоній, опера «Музика для живих» і ряд творів для хору.

Канчелі був удостоєний звання Народного артиста СРСР, Державної премії Грузії, ізраїльської премії Вольфа і грузинського Ордена Честі.

Помер 2 жовтня 2019 у Тбілісі від тривалої хвороби у віці 84 років[4].

Громадянська позиціяРедагувати

Гія Канчелі засуджував агресивну політику Росії як проти Грузії, так і проти України. Зокрема на авторському концерті у Києві 14 травня 2015 композитор, дякуючи слухачам за відчуття його музики, додав:

  «я дуже хочу, щоб ми - і українці і грузини - звільнились від опіки старшого брата[5]
 

.

Казав, що події, пов'язані з Україною, змусили його переглянути багато переконань, тому довгі роки не відвідував Росію, незважаючи на то, що має там багато друзів.

  «Упевнений, з Україною відбудеться те, чого раніше не було - єднання держави і народів, які живуть на вашій землі. І ось коли це трапиться, треба буде подякувати Путіну за те, що він зробив. Своїми діями він викликав явища, які здатні об'єднати Україну.[6]
 

.

Список творівРедагувати

Для оркестру
  • Концерт для оркестру (1961)
  • Largo and Allegro для фортепіано, литавр і струнного оркестру (1963)
  • Симфонія № 1 (1967)
  • Симфонія № 2 «Піснеспіви» (1970)
  • Симфонія № 3 (1973)
  • Симфонія № 4 «Пам'яті Мікелянджело» (1974)
  • Симфонія № 5 «Пам'яті моїх батьків» (1977)
  • Симфонія № 6 (1978—1980, ред. 1981)
  • Симфонія № 7 «Епілог» (1986, ред. 1991)
  • Оплаканий вітром (Vom Winde beweint, Mourned by the Wind), Літургія пам'яті Гіві Орджонікідзе для альта (або віолончелі) з великим оркестром (1989)
  • Abii ne viderem («Я відвернувся, щоб не бачити») для альтової флейти, фортепіано та струнного оркестру (1992—1994)
  • Another Step… (Noch Einen Schritt…) для альта за сценою, оркестру та фонограми (1992)
  • Flügellos («Безкрилий») для великого оркестру (1993)
  • Magnum Ignotum для духових, контрабасу та 3 фонограм (1994)
  • Trauerfarbenes Land для великого оркестру (1994)
  • …à la Duduki для брас-квінтету і оркестру (1995)
  • Simi (Joyless Thoughts) для віолончелі з великим оркестром (1995)
  • V & V (Violin and Voice) для скрипки, оркестру та фонограми (1995)
  • Вальс Бостон (Valse Boston) для фортепіано та струнного оркестру (1996)
  • Childhood Revisited (Besuch In Der Kindheit) для гобоя і малого оркестру (1998)
  • Sio для фортепіано, ударних і струнного оркестру (1998)
  • Rokwa для великого оркестру (1999)
  • …al Niente для великого оркестру (2000)
  • Маленька Данеліада (Eine Kleine Daneliade, A Little Daneliade) для скрипки, фортепіано, ударних (ad libitum) і струнного оркестру (2000)
  • Ergo для великого оркестру (2000)
  • Fingerprints для великого оркестру (2002)
  • Lonesome — 2 great Slava from 2 GKs для скрипки і великого оркестру (2002)
  • Warzone для великого оркестру (2002)
  • Twilight («Присмерки») для двох скрипок і малого оркестру (2004)
  • Ex Contrario для двох скрипок і малого оркестру (2006)
  • Kàpote для акордеона і малого оркестру (2006)
  • Broken Chant для гобоя, скрипки та оркестру (2007)
  • Silent Prayer («Тиха молитва») для скрипки, віолончелі, малого оркестру і фонограми (2007)
  • Bridges to Bach для скрипки і малого оркестру (2010)
  • Ilori для саксофонного квартету та оркестру (2010)
  • Lingering для великого оркестру (2012)
  • Nu.Mu.Zu для великого оркестру (2015)

Камерна музика
  • Квінтет для духових (1961)
  • Morning Prayers («Ранкові молитви») для камерного оркестру та стрічки (1990; 1-а частина циклу Життя без Різдва)
  • Midday Prayers («Полуденні молитви») для сопрано, кларнета та камерного оркестру (1990; 2-а частина циклу Життя без Різдва)
  • Night Prayers («Нічні молитви») для струнного квартету (1992—1995; 4-а частина циклу Життя без Різдва)
  • Having Wept для віолончелі соло (1994)
  • Magnum Ignotum для ансамблю духових, контрабасу та 3 фонограм (1994)
  • Rag-Gidon-Time для скрипки і фортепіано (1995)
  • Time … and Again для скрипки і фортепіано (1996)
  • Valse Boston для фортепіано і струнних (1996)
  • Instead of a Tango («Замість танго») для скрипки, бандонеона, фортепіано та контрабаса (1996)
  • In L'Istesso Tempo («В тому ж темпі») для фортепіанного квартету (1997)
  • With a Smile for Slava для віолончелі та фортепіано (1997)
  • Ninna Nanna для флейти і струнного квартету (2008)
  • Simple Music for Piano (2009)
  • Chiaroscuro для струнного квартету (2011)
  • Квінтет для духових (2013)
Вокальна музика
  • Музика для живих, опера на дві дії (1982—1984, ред. 1999)
  • Sevda nateli («Світла печаль»), Реквієм до 40-ї річниці Перемоги над фашизмом, для двох дитячих голосів, дитячого хору та великого оркестру (1984)
  • Evening Prayers («Вечірні молитви», Abendgebete) для 8 альтів і камерного оркестру (1991; 3-я частина циклу Життя без Різдва)
  • Psalm 23 для сопрано і камерного оркестру (1993)
  • Exil для сопрано, альтової флейти, струнних і синтезатора (1993–94).
  • Caris Mere (Після вітру) для сопрано і альта (1994)
  • Lament, концерт пам'яті Луїджі Ноно, для сопрано, скрипки і великого оркестру (1994)
  • Diplipito для контратенора, віолончелі і камерного оркестру(1997)
  • And Farewell Goes Out Sighing… для контратенора, скрипки і великого оркестру (1999)
  • Styx для змішаного хору, альта і оркестру (1999; ред. 2007)
  • Do not Grieve («Не журися»), вокально-симфонічна сюїта для баритона і великого оркестру (2001)
  • Little Imber для чоловічого голосу соло, дитячого та чоловічого хорів ансамблю з флейти, гобоя, гітари, синтезатора, струнних і фонограми (2003)
  • Amao Omi для змішаного хору і квартету саксофонів (2005)
  • Helesa (2005)
  • Lulling the Sun для змішаного хору і ударних (2008)
  • Dixi для змішаного хору і великого оркестру (2009)
  • Angels of Sorrow для дитячого хору, скрипки, віолончелі та малого оркестру (2013)
  • Deda Ena («Рідна мова») для дитячого хору та оркестру (2017)
Музика до кінофільмів

Автор музики до понад сорока театральних постановок та бл. сорока кінофільмів, зокрема:

Автор музики до українських фільмів:

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелоРедагувати