Вікіпедія

Кантор В'ячеслав Володимирович

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (листопад 2012)

Кантор В'ячеслав Володимирович (нар. 8 вересня 1953) — політик, публіцист, радник Президента України з 16 травня 2005 р. по 17 січня 2006 р., активний меценат юдейських громад України.

Кантор В'ячеслав Володимирович
Народився 8 вересня 1953(1953-09-08) (70 років)
Москва, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
 Велика Британія
 Ізраїль
Діяльність підприємець, філантроп
Alma mater Московський авіаційний інститут
Знання мов російська
Нагороди
Сайт moshekantor.com

Біографія ред.

Народився у вересні 1953 року в Москві. У 1976 році закінчив Московський авіаційний інститут імені С. Орджонікідзе за фахом «інженер-системотехнік». Після закінчення інституту займався науковою працею в МАІ ім. С. Орджонікідзе, науково-виробничому об'єднанні «Спектр». З 1989 до 1993 року Кантор обіймав посаду генерального директора російсько-американського підприємства «Інтелмас» (інтелектуальні матеріали і системи). У 1993 році очолив Новгородське АТ «Акрон». Через рік до складу компанії було включено АТ «Дорогобуж» (Смоленська область). Обидва підприємства, основним продуктом яких є мінеральні добрива, зуміли успішно ввійти в ринок і твердо стати на ноги.

Громадсько-політична діяльність ред.

За опублікованою інформацією, Кантор не тільки брав участь у 2004 р. у переговорному процесі, але й сам зробив великий внесок в організацію Помаранчевої революції.

Кантор 16 травня 2005 р. отримав посаду радника Президента України на громадських засадах і очолив Інвестиційну раду при Міністерстві транспорту і зв'язку. Компанія «Акрон» уже відкрила українське представництво, яке, за даними митниці, операцій з переміщення вантажів не робило, зате уже встигло провести низку фінансових операцій, будучи, цілком ймовірно, центром управління фінансовими потоками Кантора в Україні. Крім того, за інформацією, опублікованою у ЗМІ, в управління структурам Кантора у 2005 р. передано Іллічівський порт.

17 березня 2005 року Кантор за результатами зустрічі з В. Ющенком зробив наступну заяву журналістам:

І тому тут немає ніякого логічного стрибка, коли ми говоримо «Ми проти антисемітизму, ми проти будь-якого національного геноциду». Тому, коли ми говоримо про Голодомор, це насправді українська біль, українська трагедія, але ця трагедія, на наш погляд, виникає там, де є національне соціальне нездоров'я, яке до цього проявляється дуже часто в різких формах антисемітизму. Тому ми підкреслимо це, і я думаю, що ми будемо йти від загальних понять до приватних, від понять світових до понять національних. І дуже добре, що демократичний лідер України особливо підкреслює зв'язок загальних явищ з національними українськими.[1]
Оригінальний текст (рос.)
«И поэтому здесь нет никакого логического скачка, когда мы говорим "Мы против антисемитизма, мы против любого национального геноцида". Поэтому, когда мы говорим о Голодоморе, это на самом деле украинская боль, украинская трагедия, но эта трагедия, на наш взгляд, возникает там, где есть национальное социальное нездоровье, которое до этого проявляется очень часто в резких формах антисемитизма. Поэтому мы подчеркнем это, и я думаю, что мы будем идти от общих понятий к частным, от понятий мировых до понятий национальных. И очень хорошо, что демократический лидер Украины особо подчеркивает связь общих явлений с национальными украинскими».

17 січня 2006 р. Кантор був усунутий з посади радника.

На кошти Кантора 27 вересня 2006 року було проведено Другий «Всесвітній форум пам'яті Голокосту» в Києві в пам'ять про 65-у річницю трагедії Бабиного Яру. У роботі цього форуму взяли участь понад 60 офіційних делегацій.

У 2014—2015 рр. в окремих ЗМІ України було поширено інформацію про те, що Кантор нібито оголосив про фінансування добровольчого батальйону «Матилан» та виступив з осудом президента РФ. На вимогу представників Кантора, було оприлюднено офіційне спростування даних повідомлень[2]

Санкції ред.

6 квітня 2022 року, після вторгнення Росії в Україну, Велика Британія ввела персональні санкції проти Кантора, як проти найбільшого власника акцій компанії «Акрон», яка має стратегічну важливість для російської влади.[3][4] У червні 2022 року Кантор передав 45,1% акцій «Акрона» у довірче управління трьом топ-менеджерам: голові ради директорів Олександру Попову (14,6%), віце-президенту Дмитру Хабрату (16%) та керівнику юруправління Павлу Вавілову — ( 14,5%). Під контролем бізнесмена залишилося лише 40,9%. Офіційних постів в «Акроні» Кантор не займає, але опитані «Комерсантом» експерти вважають, що він, як і раніше, керує компанією.[5]

8 квітня 2022 року Європейський Союз запровадив санкції проти Кантора та його бізнесу.[6]

У квітні 2022 ж італійська влада вирішила конфіскувати у бізнесмена 11 вілл. Процедура зайняла цілих чотири місяці - через складну схему володіння - і завершилася тільки до вересня. Усі вілли розташовані на Смарагдовому березі (Costa Smeralda) на півночі Сардинії. Одна з них раніше належала матері колишнього прем'єр-міністра Італії Сільвіо Берлусконі, інша – його молодшому братові Паоло.[7]

З 13 квітня 2022 року знаходиться під санкціями Швейцарії.[8]

19 жовтня 2022 року доданий до санкційного списку України.[9]

Особисте життя ред.

В'ячеслав Кантор одружений з Анною Кантор[10], має чотирьох синів і доньку - Катерину[11].

Він має громадянство Ізраїлю та Великої Британії, живе в Лондоні.

Примітки ред.

  1. ↑ Интервью с Вице-президентом Евроазиатского еврейского конгресса, Председателем Попечительского совета Европейского еврейского конгресса [Архівовано 10 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 13 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Queen's hospital donor placed on UK's Russia sanctions list. BBC News (en-GB) . 6 квітня 2022. Процитовано 16 березня 2023.
  4. ↑ CONSOLIDATED LIST OF FINANCIAL SANCTIONS TARGETS IN THE UK.
  5. ↑ Вячеслав Кантор лишился части «Акрона». www.kommersant.ru (рос.). 20 червня 2022. Процитовано 16 березня 2023.
  6. ↑ Search results - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu (англ.). Процитовано 16 березня 2023.
  7. ↑ Власти Италии конфисковали 11 вилл российского миллиардера. РБК (рос.). Процитовано 16 березня 2023.
  8. ↑ SECO, Staatssekretariat für Wirtschaft. Massnahmen im Zusammenhang mit der Situation in der Ukraine. www.seco.admin.ch (нім.). Процитовано 16 березня 2023.
  9. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №726/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
  10. ↑ КАНТОР Ганна - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 16 березня 2023.
  11. ↑ КАНТОР Катя - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 16 березня 2023.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кантор_В%27ячеслав_Володимирович&oldid=39637874