Льодовик Кандер (нім. Kanderfirn) розташований в кінці долини Гастернталь (муніципалітет Кандерштег) у Бернських Альпах в кантоні Берн, Швейцарія. Льодовик також відомий під назвою Альпетлі (нім. Alpetli) на своєму найнижчому відрізку.

Кандер
Kanderfirn
Кандер. Карта розташування: Швейцарія
Кандер
Кандер
46°28′39″ пн. ш. 7°47′27″ сх. д. / 46.47750000002777426° пн. ш. 7.79083333336107753° сх. д. / 46.47750000002777426; 7.79083333336107753Координати: 46°28′39″ пн. ш. 7°47′27″ сх. д. / 46.47750000002777426° пн. ш. 7.79083333336107753° сх. д. / 46.47750000002777426; 7.79083333336107753
Довжина 6,6 км
Ширина км
Товщина км
Країна Швейцарія
Регіон Берн (кантон)
Тип долинний

CMNS: Кандер у Вікісховищі

Опис ред.

Льодовик бере свій початок на західному схилі гори Чінгелгорн та на майже повністю вкритому льодовиками гребені Петерсграт (до 3 203 м.н.м.), на кордоні між кантонами Берн та Вале. Петерсграт забезпечує значну частину нового льоду для льодовика. Льодовик сповзає переважно в південно-західному напрямку, з півночі оточений крутими скелями масиву Блюмлісальп[1]. В 1973 році його площа складала 13,9 км² при довжині 6,75 км. До 2013 року його довжина скоротилась більш ніж на 300 метрів і склала лише 6,4 км[2].

Язик льодовика закінчується на висоті 2 300 м.н.м. на крутих схилах долини Гастернталь. З льодовика витікає річка Кандер, яка впадає в озеро Тун, а отже належить до басейну річки Ааре, притоку Рейну.

З північного сходу льодовик Кандер через покритий фірном перевал Чінгел (2787 м.н.м.) поєднується з льодовиком Чінгел.

Альпінізм ред.

На схилі гори Муттгорн на південь від перевалу Чінгел, на висоті 2 900 м.н.м. стоїть прихисток нім. Mutthornhütte Швейцарського Альпійського Клубу. До цього прихистку можна дістатися лише по льодовику або від долини Гастернталь або від долини Лаутербруннен.

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. www.swisstopo.ch: Swisstopo-Geodatenviewer, станом на листопад 2012 [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
  2. Alpetli (Kanderfirn) (нім.). Gletschermessnetz. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 10 червня 2014.

Посилання ред.