Мілларіум (лат. Millarium) — назва кам'яних колон що встановлювались вздовж доріг Римської імперії починаючи з 3 століття до н. е. Позначали відстань між населеними пунктами, встановлювалися на відстані 1 Римської милі один від одного (приблизно 1.5 км) Наразі відомо про 7-8 тисяч мілларіумів.[1]

Копія мілларіуму

ІсторіяРедагувати

Незважаючи на попередні спроби документального обґрунтування, за пропозицією трибуна Гая Семпронія Гракха було ухвалено закон, потім змінений і доповнений у 123 р. до н. е., який детально описував вимоги щодо конструювання основних римських доріг; так було утверджено, що камені мають бути циліндричної форми з прямокутною основою і повинні бути встановлені на дистанції кожної милі (лат. milia passuum, звідси і назва miliarium — «камінь відліку миль»).

В Італії спочатку вказували відстань від меж Сервіївого муру (лат. Mura serviane). У Римі імператор Октавіан Авґуст, y 20 р. до н. е., встановив Milliarium Aureum (лат. золотий мильний камінь) у Римському Форумі, між ораторською трибуною Ростра і храмом Сатурна (лат. Tempio di Saturno), рештки цієї колони збереглися до сьогодні. На ній були відзначені назви столиць провінцій імперії та відстань до них. Мілларіуми вказували відстань до найближчої столиці провінції.

По суті камені відліку миль являли собою перші знаки дорожнього руху.

ХарактеристикаРедагувати

Кам'яні колони висотою близько 3 метрів та діаметром між 50 та 80 сантиметрів відігравали значну роль в навігації подорожній. Виготовлялись вони з вапняку, пісковику, граніту чи базальту шляхом обтесування і встановлювались на кубічній основі задля кращої міцності. Маса такого стовпа сягала від 500 кг до кількох тонн.

Написи на мілларіумах зазвичай виглядають наступним чином:

  • Ім'я магістрата, консула чи імператора який був при владі в час встановлення колони, а також всі його титули. Зокрема саме цей факт дозволяє археологам та історикам точно встановлювати час виготовлення мілларіумів.
  • Дія, такі як fecit (укр. збудував), refecit (укр. відбудував), restituit (укр. відновив) або інші.
  • Відстань між місцем знаходження, назва якого не вказується, та точкою з якої починався відлік.

Приклад написуРедагувати

 
Ромський мілларіум

Ось що написано на мілларіумі знайденому в Ромі, департаменту Де-Севр у Франції:

IMP(eratore) CAES(are) MAR(co) CLAV(dio) TACITO INV(icto) PIO F(elici) AVG(usto) PONT(ifice) M(aximo) P(ater) P(atriae) TRIB(uniciae) P(otestatis) CON(sule) II Ad C(ivitatem) P(ictavorum) L(imonum) L(eugae) XVI Ad F(ines) L(eugae) XX

Що означає:

Імператор Цезар Марк Клавдій Тацит непереможний, благочестивий, щасливий, август, великий понтифік, батько держави, наділений владою трибуна вперше, консула вдруге, 16 ліг від Лімонуму, столиці Піктонів, 20 ліг від кордону.

На території сучасної Франції римляни вказували місцеві ліги (фра. lieue) на відміну від римських миль.

ФункціїРедагувати

Щодо конкретних функцій мілларіумів точаться суперечки. Окрім суто практичної функції дорожних знаків, вони однозначно відігравали роль символічної репрезентації державної влади та були видом пропаганди.

Втім історик Бенджамін Ісаак вважає що мілларіуми були не просто утилітарними об'єктами, а способом яким місцева влада демонструвала відданість владі. Ця гіпотеза підтверджується тим, що, наприклад, в східних частинах імперії, частина тексту що напряму стосувалася подорожі була часто написана давньогрецькою мовою, в той час, як текст про імператора все одно писався латиною, яку місцеві часто не могли прочитати, на відміну від представників бюрократії та військових, які й були цільовою аудиторією цих написів. Таким чином мілларіуми були не символом зв'язку між імператором та місцевим населенням, а між імперією та її представниками в провінціях.[2]

Томас Кіссель розвиває цю ідею і стверджує, що оскільки недешеве утримання доріг в належному стані було відповідальністю місцевої спільноти, догляд за мілларіумами був одним з виявів лояльності до імперії.[3]

Оскільки мілларіуми відігравали роль репрезентації влади, її зміна часто означала й заміну мілларіумів. Так, наприклад в 1997 в Рейсвейку неподалік від Гааги, в одному й тому самому місці були знайдені мілларіуми 4 різних імператорів.[4]

Образне вживанняРедагувати

У побуті, літературі та журналістиці слово мілларіум вживається стосовно особи чи події, які стали орієнтирами або чинниками суттєвих змін у історії, культурі, науці чи в повсякденному житті.

  Я знаю, що ця подорож до Єрусалима стане мілларіумом в його житті. І також стане таким самим мілларіумом у житті всього Середземномор‘я.
 

Шимон Перес до Івана Павла II, 20 квітня 2000

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Herzig, Heinz E.; Frei-Stolba, Regula. (2004). Siedlung und Verkehr im Römischen Reich : Römerstrassen zwischen Herrschaftssicherung und Landschaftsprägung : Akten des Kolloquiums zu Ehren von Prof. H.E. Herzig vom 28. und 29. Juni 2001 in Bern. Bern: P. Lang. ISBN 3-03910-030-0. OCLC 56616698. 
  2. Rajak, Tessa (1993-04-01). The Limits of Empire: The Roman Army in the East. Revised Edition. Journal of Jewish Studies 44 (1). с. 142–143. ISSN 0022-2097. doi:10.18647/1696/jjs-1993. Процитовано 2021-01-12. 
  3. Adams, Colin (2004-11). P. Erdkamp (ed.), The Roman Army and the Economy. Amsterdam: Gieben, 2002. Pp. 434, illus. ISBN 90-5063-318-8. £58.50.. Journal of Roman Studies 94. с. 212–213. ISSN 0075-4358. doi:10.1017/s0075435800064443. Процитовано 2021-01-12. 
  4. Wikiwix's cache. archive.wikiwix.com. Процитовано 2021-01-12.