Камінь Дюрана
Камінь Дюрана — артефакт у Бахрейні, що належить до епохи каситів (1600 р. до н. е. — 1155 р. до н. е.). Це фрагмент скульптури з чорного базальту, завширшки 25–30 см і завдовжки 70–80 см у формі носа човна або язика тварини з клинописним написом. Камінь названий на честь капітана Едварда Ло Дюрана, який його вперше виявив артефакт.[1]
| Камінь Дюрана | |
|---|---|
 | |
| Статус | знищений, збереглася лише копія |
| Країна | Бахрейн |
| Тип | скульптура |
| Історія | |
| Датування | 1600 р. до н. е. — 1155 р. до н. е. |
| Археологічна культура | епоха каситів |
| Дослідження | |
| Відкрито | 1878 |
| Відкривач | Едвард Дюран |
| Дослідники | Генрі Роулінсон |
| Місце збереження матеріалів | Національний музей Бахрейну (копія) |
Історія ред.
Спочатку камінь містився у «святая святих» мечеті Мадрасе-і-Дауд (тепер зруйнована) у Біладі аль-Кадімі (тепер передмістя Манами, столиці Бахрейну). 1878 року його помітив капітан Едвард Ло Дюран, який служив першим помічником резидента Перської затоки. Він обманом отримав камінь, сказавши муллам, що це камінь вогнепоклонників і тому не є ісламським. Написи на камені дослідив та переклав британський археолог та лінгвіст Генрі Роулінсон. Він визначив, що це старовавилонський клинопис, а камінь походить з Оману або південного сходу Ірану. Роулінсон переклав напис таким чином: «Палац Рімума, слуги Інзака, чоловіка з племені Агарум». Інзак був сином Енкі, головного бога Бахрейну, і камінь Дюран надає археологічні докази ідентифікації цих островів як «обителі благословенних» Дільмун, про яку згадує шумерська література.[2][3]
Під час Другої світової війни камінь був знищений.[3] Його копія зберігається в Національному музеї Бахрейну.[4]
Примітки ред.
- ↑ Rice, Michael (2002). The Archaeology of the Arabian Gulf. Routledge. с. 25. ISBN 9781134967933.
- ↑ Rawlinson, H. (1880). Notes on Capt. Durand's Report upon the Islands of Bahrain. Journal of the Royal Asiatic Society. 12: 14—40.
- ↑ а б Insoll, Timothy (2013). Land Of Enki In The Islamic Era. Routledge. ISBN 9781136774973.
- ↑ Spotlight on Bahrain. foodandtravel.me. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 18 July 2015.