Вікіпедія

Камінський Петро Григорович

Ця стаття є кандидатом на вилучення.

Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/29 червня 2024. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення.

Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.

До уваги номінатора: Будь ласка, повідомте автора цієї сторінки про номінацію, підставивши шаблон:
{{subst:папв|Камінський Петро Григорович|29 червня 2024}} ~~~~
на його сторінку обговорення.

Адміністраторам: вилучити · залишити · редагувати

Камінський Петро Григорович (нар. 12 червня 1950, с. Сингаї Коростенського району Житомирської області — пом. 20 лютого 1995) — український вчитель, поет, журналіст[1].

Файл:Петро Камінський.jpg
Петро Камінський 12.06.1950 - 20.02.1995

По закінченні середньої школи деякий час працював у ПМК-3. Потім служив у Радянській Армії. У 1975 році закінчив Вінницький державний педагогічний інститут. Вчителював в Ізмаїльському районі Одеської області. А з 1985 року — учитель української мови й літератури сьомої міської школи (нині міська гімназія №7). Діти любили й поважали Петра Григоровича, його уроки зацікавлювали, будили уяву, вимагали пізнання.

Петро Камінський багато років був активним громадським кореспондентом міськрайонної газети «Радянське Полісся». Він друкувався в журналах «Перець», «Українська мова і література в школі», альманасі «Авжеж», у газетах «Молодь України», «Сільські вісті», «Комсомольська зірка», «Житомирський вісник» та ін[2].

Петро Григорович досить серйозно цікавився історією України, її минулим і сучасним. Саме тоді, на зорі незалежності нашої держави, він вважав своїм громадянським обов'язком донести не лише в поезіях, але й у газетних публікаціях якомога більше правди сучасникам про багатостраждальну долю прадавнього українського роду.

Поезія Петра Григоровича – це те, що варте уваги кожного читача, кожен знайде щось для себе. Єдина збірка віршів автора «Пора гарячих сінокосів» побачила світ вже після його відходу у небуття. У розквіті сил, енергії й таланту несподівано обірвалась нитка його життя. Він помер 20 лютого 1995 року під час уроку біля класної дошки. Не витримало серце. Втрату важко перенесли дружина Юлія Миколаївна та син Богдан[3].

Пронизлива, чесна, сильна поезія Петра Григоровича — наче спроба упіймати час, у якому ми живемо. Вона є своєрідним криком його душі й історією нашого буття, відрізняється глибиною думки, точністю слова, переконаністю і правдивістю. Любителі поезії не залишаться байдужими до віршів поета-вчителя. Завдяки їм відкриють для себе досі невідомий внутрішній світ щирої й прекрасної душі Петра Камінського.

Джерела

ред.
  • Камінський, П. Пора гаряча сінокосів [Текст] : вірші / Петро Камінський. - Коростень : Вечір. Коростень, 1998. - 68, [4] с. : фот.
  • Камінський, П. Арифметика виборчого закону [Текст] / Петро Камінський // Рад. Полісся. – 1993. – №93.
  • Камінський, П. Вареники [Текст] : новела / Петро Камінський // Рад. Полісся. – 1995. – 1 січ.
  • Камінський, П. Від Кия до Кравчука [Текст] / Петро Камінський // Рад. Полісся. – 1993. – 20 лют.
  • Камінський, П. Громадське суспільство і Конституція [Текст] / Петро Камінський // Рад. Полісся. – 1993. – 13 лист.
  • Камінський, П. Загадки як дидактичний матеріал [Текст] / Петро Камінський // Українська мова і література в школі. – 1983. - №10. – С. 53-54
  • Камінський, П. Козацтво очима чужинців [Текст] / Петро Камінський // Рад. Полісся. – 1993. – 24 лют.
  • Камінський, П. Неетичний прийом [Текст] / Петро Камінський // Рад. Полісся. – 1993. – 22 трав.
  • Камінський, П. Політик і суспільство [Текст] / Петро Камінський // Рад. Полісся. – 1993. – 1 трав.
  • Камінський, П. Принципи, норми і декларації [Текст] / Петро Камінський // Рад. Полісся. – 1993. – 17 лист.
  • Камінський, П. Пропонують відновити імперію [Текст] / Петро Камінський // Рад. Полісся. – 1993. – 29 верес.
  • Камінський, П. Твір української «Робінзонади» [Текст] / Петро Камінський // Рад. Полісся. – 1994. – 9 лют.
  • Камінський, П. Храни мене, моя любове… [Текст] / Петро Камінський // Самоцвіти : вірші педагогів України. У 2-х кн. Кн. 1. - Київ : Молодь, 1996. – С. 140-141
  • Камінський, П. Черговий міф [Текст] Петро Камінський // Рад. Полісся. – 1993. - №10 (10 лют.).
  • Давиденко, Я. Відбулася презентація книжки [Текст] / Яків Давиденко // Древлянський край. – 1999. – 27 бер.
  • Камінська, Ю. Пишався тим, що українець… [Текст] / Юлія Камінська // Древляни : наук. та літ.-мист. вид., 2006. – С. 47-50 : фот.
  • Камінський, Б. Був поетом і вчителем [Текст] : спогад про батька / Богдан Камінський // Іскоростень. – 2004. – 3 лип.
  • Пишався тим, що українець… [Текст] : спогади дружини / записав Петро Кирилюк // Іскоростень. – 2005. – 19 лют.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (червень 2020)
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (червень 2020)
Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (червень 2020)

Примітки

ред.
  1. ↑ Був поетом і вчителем. biblioshelest.blogspot.com (Uk) . Бібліошелест. 12 червня 2020. Процитовано 5 липня 2024.
  2. ↑ А дійсність — тільки вірш та ліри чистий тон. Літературний портрет (до 70-річчя від дня народження Петра Камінського, поета-земляка) (PDF). www.lib.zt.ua (Uk) . Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича. 26 вересня 2021. Процитовано 5 липня 2024.
  3. ↑ Камінський Петро Григорович. korostenska-rda.gov.ua (Uk) . Коростенська районна державна адміністрація. 12 червня 2020. Процитовано 5 липня 2024.


  Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Камінський_Петро_Григорович&oldid=42980587