Камілло Брегант
Камілло Брегант (нім. Camillo Bregant; 24 червня 1879, Трієст — 21 лютого 1956, Ґрац) — австро-угорський і австрійський офіцер, генерал-майор (30 вересня 1932).
| Камілло Брегант | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Camillo Bregant | |||||||||||
 Генерал-майор Брегант (1932) | |||||||||||
| Народився |
24 липня 1879 Трієст, Австро-Угорщина | ||||||||||
| Помер |
21 лютого 1956 (76 років) Arnfelsd, Лайбніц, Штирія, Австрія | ||||||||||
| Поховання | Грац | ||||||||||
| Країна |
 Австрія | ||||||||||
| Діяльність | військовослужбовець | ||||||||||
| Учасник | Перша світова війна | ||||||||||
| Військове звання |
 Генерал-майор до розпорядження | ||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||
Біографія ред.
18 серпня 1899 року вступив у 5-й драгунський полк «Микола І, Імператор Російський». Одночасно Брегант був одним із найуспішніших австро-угорських власників їздових коней і жокеїв, брав участь у 389 скачках, 164 рази здобув перше місце, 144 рази — друге і 31 раз — третє. Ці перемоги принесли Бреганту загальний призовий фонд 150000 крон. Разом із своїм полком брав участь у Першій світовій війні, після завершення якої продовжив службу в австрійській армії. В 1934 році примусово відправлений на пенсію через відданість монархії. Після аншлюсу переданий в розпорядження вермахту, проте жодного призначення не отримав. Після завершення Другої світової війни був власником винного заводу, президентом Штирійської асоціації вершників і наставником вершника і борця Петера Ліхтера-Гоєра. Помер під час поїздки на автобусі.
Нагороди ред.
- Ювілейний хрест
- Бронзова і срібна медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) з мечами
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами (26 січня 1915)
- Військовий Хрест Карла
- Медаль «За поранення» (Австро-Угорщина) для інвалідів
- Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
- Срібний почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
- Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів (25 років)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Література ред.
- Arno Georg Kerschbaumer: Beamte, Unternehmer, Offiziere, S. 309–313
- Illustrierte Sportzeitung Organ für Rennsport 21. Jahrgang Nr. 176/177 Wien-Berlin; Samstag, den 11. März 1911; S. 5 ff.
- Ulrike Weiss: Die Reiter von Graz. Vehling Verlag, 2005, ISBN 3-85333-117-3, S. 180.
- Johannes Rühling: Stellenbesetzung des österreichischen Bundesheeres. Schriften des Heeresgesch. Museums, S. 173, 177 und 218.
- Mitgliederverzeichnis der österreichischen Campagnereiter-Gesellschaft. Band 1950, Druck und Verlagsanstalt, S. 12.
- Peter Lichtner-Hoyer: Der vielseitigste Sportler der Welt. S. 42 ff.
- Otto Josef Ritter von Berndt: Die 5-er Dragoner im Weltkrieg 1914–1918. Druck u. Verlag Major Paul Kaltschmid, Wien 1940
Посилання ред.
- Нагороди. [Архівовано 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.]