Камиш-Джилга

Камиш-Джилга
Камиш-Джилга
45°03′35″ пн. ш. 36°19′34″ сх. д. / 45.059722222222° пн. ш. 36.326111111111° сх. д.
Витік	Керченський півострів
• координати	45°07′57.8″ пн. ш. 36°21′09.3″ сх. д. / 45.132722° пн. ш. 36.352583° сх. д.
• висота, м	103
Гирло	Яковенкове (Ленінський район)
• координати	45°03′34.6″ пн. ш. 36°19′33.6″ сх. д. / 45.059611° пн. ш. 36.326000° сх. д.
• висота, м	0
Басейн	Чорне море
Країни:	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район	Ленінський район
Довжина	10 км
Площа басейну:	26,1 км²
	Медіафайли у Вікісховищі

|місцева назва=

Камиш-Джилга, також Чіт-Оба (з тюр. «чіт» — огорожа, «оба» — бугор)^[1], (крим. Qamış Cılğa) — балка на південному сході Керченського півострову, довжиною 10 км, з площею водозбірного басейну 26,1 км. Витік балки знаходиться за 1 км на південний захід від гори Червоний Курган^[2], пролягає в південному напрямку. Впадає в Чорне море біля села Яковенкове. Це остання балка, яка впадає в запарпацьку частину Керченського півострову^[3]. У балки 4 безіменних притоки^[4], в гирлі балки споруджений ставок Яуше-тийнак^[5]. В маловодній балці раніше розташовувалося 4 селища^[6].

Примітки

↑ B.C. Тарасенко. Устойчивый Крым. Водные ресурсы. — Симферополь.: Таврида, 2003. — С. 398. — 413 с. — 1000 экз.
↑ Подробная топографическая карта Крыма. // ЭтоМесто.ru (1989).
↑ Август Николаевич Олиферов, Зинаида Владимировна Тимченко. Реки и балки Керченского полуострова. [Архівовано 17 вересня 2020 у Wayback Machine.] // — Симферополь: Доля, 2005. ISBN 966-8584-74-0.
↑ A. A. Лисовский, В. А. Новик, З. В. Тимченко, З. Р. Мустафаева. Поверхностные водные объекты Крыма (справочник) / A.A. Лисовский. — Симферополь: Рескомводхоз АРК, 2004. — С. 17. — 114 с. — 500 экз. — ISBN 966-7711-26-9.
↑ Керченский полуостров. Географический словарь // Научный сборник Керченского заповедника. Выпуск 4. — Симферополь: Бизнес-Информ, 2014. — С. 443—586. — 640 с. — 300 экз. — ISBN 978-966-648-378-5.
↑ Подробная карта генштаба РККА Керченского полуострова. // ЭтоМесто.ru (1941).

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] B.C. Тарасенко. Устойчивый Крым. Водные ресурсы. — Симферополь.: Таврида, 2003. — С. 398. — 413 с. — 1000 экз.

[2] Подробная топографическая карта Крыма. // ЭтоМесто.ru (1989).

[3] Август Николаевич Олиферов, Зинаида Владимировна Тимченко. Реки и балки Керченского полуострова. [Архівовано 17 вересня 2020 у Wayback Machine.] // — Симферополь: Доля, 2005. ISBN 966-8584-74-0.

[4] A. A. Лисовский, В. А. Новик, З. В. Тимченко, З. Р. Мустафаева. Поверхностные водные объекты Крыма (справочник) / A.A. Лисовский. — Симферополь: Рескомводхоз АРК, 2004. — С. 17. — 114 с. — 500 экз. — ISBN 966-7711-26-9.

[5] Керченский полуостров. Географический словарь // Научный сборник Керченского заповедника. Выпуск 4. — Симферополь: Бизнес-Информ, 2014. — С. 443—586. — 640 с. — 300 экз. — ISBN 978-966-648-378-5.

[6] Подробная карта генштаба РККА Керченского полуострова. // ЭтоМесто.ru (1941).

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]