Кам'яниця Бєльських

Кам'яниця Бєльських, Більських, Кайзерівська, Кралівська — житловий будинок на Площі Ринок, 20 у Львові, пам'ятка архітектури.Координати: 49°50′28″ пн. ш. 24°01′53″ сх. д. / 49.841098° пн. ш. 24.031420° сх. д. / 49.841098; 24.031420

Кам'яниця Бєльських
м. Львів, Площа Ринок, 20
20 Market Square, Lviv (02).jpg
Архітектор Франциск Кульчицький

Початок будівництва XVII ст.
Реконструйовано 1779

Тип споруди житловий
Архітектурні стилі рококо

ІсторіяРедагувати

Житловий будинок збудований у XVI столітті. Перша назва будинку Крайзерівська (Кайзерівська або Кралівська) походить від прізвища львівського війта Станіслава Крайзера (1569 року). Ця назва збереглася до ХVІІІ століття. На початку ХVІІІ століття кам'яниця була триярусною і мала дворовий флігель[1].

У 17761779 будинок був грунтовно перебудований. Проєкт перебудови створено архітектором Петром Полейовським на замовлення Констанції Бєльської (галицької каштелянової[2], другої дружини Юзефа Бєльського[3][4]), рабштинського старости. По смерті П. Полейовського будову завершив будівничий Франциск Ксаверій Кульчицький. Над внутрішнім і зовнішнім оздобленням кам'яниці працювали різьбярі Франциск Оленський, Михайло Стебанський, Йоган (Ян) Гертнер, Степан Уницький. Після чого кам'яниця отримала назву — Бєльська або Більська.

7 квітня 1786 року Франциск Оленський висунув претензії до вдови Франца Ксаверія Кульчицького Олени (Гелени, 2 voto Литвинович) про належні йому 73 злотих і 2 гроші за виконані різьб'ярські роботи в кам'яниці Бєльських на основі угоди з чоловіком від 13 липня 1779 року[5].

У 18401850-х роках власником будинку був Ґабріель Мюллінґ. У другій половині ХІХ століття кам'яниця переходить у власність українських міщан. У 1858 році її купив Михайло Димет, купець, власник крамниці і майстерні. Його крамниця «Під надією», яка містилася на першому поверсі, забезпечувала церкви Галичини церковним знаряддям та книгами. У 1864 році тут вперше у Львові, було продано «Кобзар» Тараса Шевченка. У 18601861 роках кам'яниця була ґрунтовно перебудована на кошти Димета за проєктом будівничого Міхаеля Ґерля, який був затверджений магістратом 13 липня 1860 року. Було надбудовано четвертий поверх. Фасад кам'яниці, за винятком партеру та балкону другого поверху, оздобленого ґратами у стилі рококо і важкими кам'яними вазами на постаментах (ймовірно, з часу перебудови Франциском Кульчицьким), втратив свій вигляд з 1779 року. У 1890-х роках будинок належав Францисці Димет[1].

У 19001930-х роках кам'яниця належала Адольфу та Марті Ауербахам, на замовлення яких у 1908 році архітектор Август Богохвальський виконав проєкт перекриття подвір'я скляним дахом, який був реалізований. У вересні 1934 році архітектор Тадеуш Врубель на замовлення Марти Ауербах виконав проєкт вхідного порталу. Згодом на першім поверсі та у підвалах було влаштовано популярну у 1960—1970-х роках ресторацію «Під левом», інтер'єр якої прикрашало керамічне панно «Данило Галицький» роботи 1965 року, виконаної майстрами Андрієм Бокотеєм та Любомиром Медведем. У 1986 році після реставрації приміщень партеру та підвалів тут відкрилося кафе «Під левом»[1].

АрхітектураРедагувати

Будинок цегляний, тинькований, витягнутий вглиб ділянки, чотириповерховий. Фасад вирішений у стилі рококо, його прикрашають витончені вази, ліпні гірлянди, фігурні консолі балкону другого поверху з ажурною металевою решіткою.

Скульптурний декор виконаний у 1786 році скульптором Франциском Оленським.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Харчук Х. Пл. Ринок, 20 — колишня кам'яниця Крайзерівська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 8 січня 2021. 
  2. Wujcyk W. Wiadomości o życiu i twórczości Franciszka Olędzkiego… — S. 283.
  3. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : skł. gł. Gebethner i Wolff, 1899. — Cz. 1. — T. 1. — 390 s. — S. 236. (пол.)
  4. Dygdała J. Rogaliński Kasper h. Łodzia (ok. 1725—1788), wojewoda inflancki // Polski Słownik Biograficzny. — 1988—1989. — T. XXXI. — S. 407. (пол.)
  5. Hornung Z. Olędzki (Olęcki, Olenski, Oleński) Franciszek (ok. 1745—1792) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. ХХІІІ/4, zeszyt 99. — S. 793. (пол.)

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати