Калініна Яна Миколаївна

українська футболістка

Я́на Микола́ївна Калі́ніна (нар. 14 листопада 1994, Охтирка, Україна) — українська футболістка, нападниця полтавського клубу «Ворскли» та збірної України. Багаторазова краща бомбардирка чемпіонату України з футболу серед жінок.

Ф
Яна Калініна
Особисті дані
Повне ім'я Калініна Яна Миколаївна
Народження 14 листопада 1994(1994-11-14) (29 років)
  Охтирка, Україна
Громадянство Україна Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012—н.ч. Україна «Житлобуд-2»/«Ворскла» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2017—н.ч. Україна Україна 60 (7)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту України

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра ред.

Яна Калініна народилася в Охтирці, що на Сумщині. До сьомого класу грала у футбол лише з друзями, а до професійного спорту потрапила випадково — подруга попросила зіграти за футбольну команду її села, після чого дівчину запросили до збірної Сум. Там талановиту футболістку помітив тренер «Житлобуда-2» Євген Погорєлов, який і запропонував їй переїхати до Харкова.

В сезоні 2012 року Калініна разом з командою дебютувала в вищій лізі, зайнявши за підсумками сезону 6-те місце. В наступному сезоні команда посіла 5-те місце, а Яна Калініна забила 10 м'ячів.

В сезоні 2014 року «Житлобуд-2» нав'язав гідну конкуренцію лідеру українського футболу — «Житлобуду-1», але набравши з ними однакову кількість очок, поступились першим місцем лише за додатковими показниками. Завдяки надрезультативній грі у останньому матчі чемпіонату проти столичного «Атекса» (7 голів у одному матчі), Яна Калініна стала найкращим бомбардиром чемпіонату, записавши на свій рахунок 15 забитих м'ячів протягом сезону.

У грудні Яні було присвоєно почесне звання «Майстер спорту України»[1], а під час зимової першості України, що відбулася на початку 2015 року в Умані, Калініна в черговий раз підтвердила свій бомбардирський хист, ставши найрезультативнішою футболісткою турніру[2].

Чемпіонати України з футболу серед жінок 2016 та 2017 років принесли Яні Калініной золоті медали вищої ліги.

23 вересня 2018 року в грі проти «Пантер» Калініна перетнула позначку в 100 професійних голів та увійшла до символичного клубу бомбардирів імені Світлани Фрішко[3]. З часом талант результативно перетворювати гольові моменти в забиті м'ячі, зробив Яну Калініну справжньою легендою «Житлобуду-2». В сезонах 2019—2020 та 2020—2021 вона знову стала кращою бомбардиркою вищої ліги, забивши - 17 голів та 22 голи відповідно.

В сезоні 2022—2023 вона забила 39 голів і втретє поспіль стала найкращою бомбардиркою національної першості.

1 вересня 2023 року в грі проти «Дніпро-1», Яна Калініна зробила хет-трик і перетнула історичну позначку в чемпіонаті України — вона стала першою авторкою 200 голів у національній першості[4].

Кар'єра в збірній ред.

Вперше була викликана до національної збірної України на жовтневі ігри відбору до Євро-2017 проти збірних Румунії та Франції, але в тих матчах так і не вийшла на поле. Дебют відбувся 21 січня 2016 року в товариському матчі проти збірної Ізраїля. Калініна вийшла в тій грі на заміну замість Тетяни Козиренко на 46-й хвилині гри[5].

Перший гол за збірну забила 8 березня 2016 року в кваліфікаційному матчі до Євро-2017 проти збірної Греції[6].

Досягнення ред.

Командні здобутки

Вища ліга України:

  •   Чемпіонка (4) 2016, 2017, 2020, 2023
  •   Срібна призерка (4): 2014, 2018, 2019, 2021

Кубок України:

  •   Володарка (4) 2020, 2021, 2022, 2023
Індивідуальні досягнення

Примітки ред.

  1. Женская футбольная команда «Жилстрой-2» завоевала «серебро» Чемпионата Украины-2014 (рос.) . «Жилстрой-2». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 квітня 2015.
  2. Зимовий чемпіонат України з футболу виграли футболістки Житлобуд-1. «Champion». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 квітня 2015.
  3. Клуб бомбардирів С. Фрішко. [1]. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 30 вересня 2018.
  4. Футболістка "Ворскли" Яна Калініна сягнула історичного показника результативності в чемпіонаті України
  5. Протокол матчу Ізраїль-Україна
  6. Протокол матчу Греція-Україна

Посилання ред.

Інтерв'ю