Вікіпедія

Хронограф 354 року

(Перенаправлено з Календар 354 року)

Хронограф 354 року (інші назви Календар 354 року, лат. Chronographus anni CCCLIIII) — давньоримськмй рукопис, створений у 354 році н. е. Фурієм Діонісієм Філокалом для багатого римлянина-християнина Валентина. Також для позначення як всього твору, так і його шостої частини — безпосередньо календаря — використовується назва «Календар Філокала» — за іменем каліграфа.

Титульна сторінка Хронографа. Текст написів: «Валентине, процвітай в Бозі» (зверху), «Фурій Діонісій Філокал ілюстрував цю роботу» (у трикутниках), «Валентине, читай щасливо» (великий напис у середині), «Валентине, живи і процвітай» (ліворуч), «Валентине, живи і радій» (праворуч).

Манускрипт і його списки ред.

Оригінальний манускрипт не зберігся до нашого часу, вважається, що він існував ще за часів Каролінгів[1]. До того часу було зроблено декілька списків — як з ілюстраціями, так і без них, які у свою чергу копіювалися в епоху Відродження.

Найбільш повна і достовірна копія ілюстрацій — малюнки олівцем у манускрипті XVII століття з колекції Барберіні (Ватиканська бібліотека, cod. Barberini lat. 2154.). Це — ретельно, під контролем знаменитого антиквара Ніколя-Клода Фабрі де Пейреска, скопійований «Люксембурзький Кодекс» (Codex Luxemburgensis), який сам був втрачений у XVII столітті. Малюнки, хоча і були копією з копії оригіналу, показують різноманітність джерел, з якими працював початковий ілюстратор рукописи — фрески, підлогові мозаїки, металеві вироби тощо. Римський оригінал, можливо, був різнокольоровим.

Деякі часткові копії або переробки збереглися з часів Каролінзького відродження[2] і Ренесансу. Ботічеллі адаптував фігуру, яка персоніфікує місто Августу Треверу (суч. Трір), яка зображена у вигляді жінки, що тримає за волосся полоненого варвара, для свого твору «Паллада і кентавр»[3].

«Люксембурзький кодекс», який належав Пейреску на правах довгострокової оренди, пропав після смерті антиквара у 1637 році. Однак деякі листи пропали з «Люксембурзького кодексу» ще до того, як Пейреск придбав його, і зараз доступні завдяки іншим копіям Хронографа[4]. Припущення Карла Норденфалька, що скопійований Пейреском «Люксембурзький кодекс» був римським оригіналом не підтвердилося[5].

Сам Пейреск вважав, що його манускрипт нараховував сім або вісім століть, і більшість дослідників, услід за Шапіро, довіряють антикварові у його оцінці.

Зміст Хронографа ред.

Фурій Діонісій Філокал був ведучим каліграфом періоду і очевидно, створив оригінальні мініатюри. Його ім'я зустрічається на титульному аркуші Хронографа. Філокал, також як і Валентин, був християнином.

Хронограф, як і всі римські календарі, більше скидається на альманах, ніж безпосередньо на календар: у ньому багато текстів і листів з елегантними алегоричними зображеннями місяців. Так, він містить важливий «Каталог папи Ліберія» зі списком римських пап і календар, відомий як «Календар Філокала», з якого збереглося одинадцять мініатюр. Серед іншої інформації — згадка про святкування Різдва (найбільш рання з усіх відомих)[6]. Всі збережені мініатюри супроводжені текстами.

 
Портрет Констанція II з кодексу Барберіні.

Зміст, за кодексом Барберіні:

  • Частина 1: Титульна сторінка, присвяти Валентину — 1 мініатюра;
  • Частина 2: Зображення персоніфікацій міст Риму, Олександрії, Константинополя і Тріра — 4 мініатюри;
  • Частина 3: Посвячення імператорам і дні народження Цезарів (natales Caesarum) — 2 мініатюри;
  • Частина 4 : Зображення планет погодинним календарем — 5 збережених мініатюр;
  • Частина 5: Знаки Зодіаку — в рукописі Барберіні немає збережених мініатюр, 4 мініатюри в інших копіях;
  • Частина 6: Календар Філокала — сім мініатюр — персоніфікацій місяців, в інших копіях — всі мініатюри . (Під 25 грудня текст — N · INVICTI · CM · XXX — «Народження Непереможного, проводяться ігри, тридцять перегонів» — найстаріше літературне згадування язичницького свята на честь народження Непереможного Сонця;
  • Частина 7: Портрети консулів — 2 мініатюри (останні в кодексі Барберіні); ідентифіковані як імператори Констанцій II та Юліан.
  • Частина 8: Список римських консулів (Фастів) з часів встановлення Республіки до 354 року н. е.;
  • Частина 9: Дати святкування Великодня з 312 до 411 р.;
  • Частина 10: Список префектів міста Риму з 254 Ab Urbe condita по 354 р.;
  • Частина 11: Дні пам'яті римських пап з Луція I 255 по Юлія I 352 р.;
  • Частина 12: Дні пам'яті святих, починається зі слів: VIII kal. Ian. natus Christus in Betleem Iudeae («За вісім днів до січневих календ 25 грудня, Народження Христа в юдейському Вифлеємі»);
  • Частина 13: Список римських єпископів (Каталог папи Ліберія);
  • Частина 14: «Книга поколінь» — світова хроніка від Адама до 354 року.
  • Частина 15: Опис 14 районів міста Риму;
  • Частина 16: Хроніка міста Риму (список правителів з короткими коментарями).

Примітки ред.

  1. ↑ Salzman MR On Roman Time: The Codex-Calendar of 354 and the Rhythms of Urban Life in Late Antiquity (The Transformation of the Classical Heritage 17). Berkeley: University of California Press, 1991.
  2. ↑ Зберігається в бібліотеці Лейденського університету каролінзький манускрипт «Феноменів» Арата, виданий Гуго Гроцієм у 1600 році, частково ілюстрований фігурами, змальованими з Хронографа 354 року. Див Schapiro M. The Carolingian Copy of the Calendar of 354 / /The Art Bulletin. 22. 4 (December 1940, pp. 270—272) p. 270).
  3. ↑ А. Л. Фротінгем (Frothingham AL The Real Title of Botticelli's 'Pallas / /American Journal of Archaeology12 .4 (October 1908), pp. 438—444), який досліджував джерела творів Ботічеллі, ідентифікував фігури на його картині як Флоренцію, яка приборкує цивільні безлади.
  4. ↑ Про інші списки див. текст на сайті Tertullian.org [Архівовано 14 жовтня 2008 у Wayback Machine.].
  5. ↑ Nordenfalk K. Der Kalendar vom Jahre 354 und die lateinische Buchmalerei des IV. Jahrhunderts. Göteburg, 1936; цит. по: Schapiro M. Op. cit., p. 270, нове видання: Schapiro M. Selected Papers: volume 3, Late Antique, Early Christian and Mediaeval Art, 1980, Chatto & Windus, London, ISBN 0701125144 (194012) 22 % 3A4% 3C270% 3ATCCOTC% 3E2.0.CO% 3B2-N Електронна версія в JSTOR
  6. ↑ Народження Ісуса Христа 25 грудня присутній і в більш ранніх текстах, однак в Хронографі ця дата вперше позначена як свято.

Література ред.

  • Weitzmann K. Late Antique and Early Christian Book Illumination. New York: George Braziller, 1977.
  • Salzman MROn Roman Time: The Codex-Calendar of 354 and the Rhythms of Urban Life in Late Antiquity(The Transformation of the Classical Heritage 17). Berkeley: University of California Press, 1991.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хронограф_354_року&oldid=35824932