Калайкаси

населений пункт у Росії

Калайка́си (рос. Калайкасы, чув. Калайкасси) — присілок у Чувашії Російської Федерації, у складі Кадікасинського сільського поселення Моргауського району.

присілок Калайкаси
рос. Калайкасы
чув. Калайкасси
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Чувашія
Муніципальний район Моргауський район
Поселення Кадікасинське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 97232830004
Код ЗКТМО: 97632430116
Основні дані
Населення 157 осіб (2010[1])
Поштовий індекс 429541
Географічні координати: 56°03′33″ пн. ш. 46°52′51″ сх. д. / 56.05916667002777842° пн. ш. 46.88111111002777420° сх. д. / 56.05916667002777842; 46.88111111002777420Координати: 56°03′33″ пн. ш. 46°52′51″ сх. д. / 56.05916667002777842° пн. ш. 46.88111111002777420° сх. д. / 56.05916667002777842; 46.88111111002777420
Часовий пояс UTC+3 (UTC+4)
Мапа
Калайкаси (Росія)
Калайкаси
Калайкаси

Калайкаси (Чувашія)
Калайкаси
Калайкаси

Мапа

Населення — 157 осіб (2010; 152 в 2002, 228 в 1979; 277 в 1939, 269 в 1926, 234 в 1906, 222 в 1897, 183 в 1858).

Історія ред.

Історична назва — Кола-каси. Утворився як виселок присілку Друга Кінярська (Кадікаси). До 1866 року селяни мали статус державних, займались землеробством, тваринництвом. 1921 року відкрито початкову школу. 1930 року утворено колгосп «Комуна п'ятирічки», з 1931 року — «Іскра». До 1920 року присілок перебував у складі Сюндирської волості Козьмодемьянського, до 1927 року — Чебоксарського повіту. 1927 року присілок переданий до складу Татаркасинського району, 1939 року — до складу Сундирського, 1962 року — до складу Чебоксарського, 1964 року — до складу Моргауського району.

Господарство ред.

У присілку діють школа, фельдшерсько-акушерський пункт, клуб, музей, бібліотека, пошта, 2 магазини.

Література ред.

  • Л.П.Сергеев, «Моргаушский район. Краткая энциклопедия», Чебоксары, 2002.

Примітки ред.

  1. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, населённых пунктов Чувашской Республики (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 23 березня 2015.

Посилання ред.