Какія Скала (грец. Κακιά Σκάλα, буквально — «погані сходи») — місцевість у грецькій області Мегарида (ном Західна Аттика) на північно-західному узбережжі Саронічної затоки. Розташована між прибережними селищами Пахі та Кінета.

Музей Скіроніо

Географія ред.

 
Какія Скала. Вид на скелю Молуріда

Крутий скелястий берег, що має назву Какія Скала, сформований південно-східними отрогами гірського пасма Геранія. Відтак прибережний шлях в цьому місці звужується і йде краєм урвища. З давніх часів ці скелі вважали природним бар'єром між Пелопоннесом і Центральною Грецією. В 1999—2006 роках при прокладанні нової Олімпійської автотраси тут були збудовані п'ять тунелів (три великих в напрямку Коринфа і два маленьких в напрямку Афін).

Історія та міфологія ред.

У давнину місцевість мала назву Скіронових скель (дав.-гр. Σκιρωνίδες πέτρες) — на честь мегарського царя або ж його тезки — полемарха. Павсаній стверджує, що саме полемарх збудував дорогу увздовж моря, якою можна було пройти пішки[1].

В афінському міфологічному цікл місцевість пов'язували з іменем однойменного розбійника, озброєного сокирою, який грабував подорожніх, примушуючи їх мити йому ноги. Коли жертви нагиналися — розбійник зіштовхував їх у море, де нещасних зжирала черепаха. Розбійника Скірона нібито вбив Тесей, скинувши його у море[2]. Можливо, в цьому міфі збереглися згадка про боротьбу афінян з мегарцями за панування над шляхом до Пелопоннесу.

Найзахідніша зі скель мала назву Молуріда (дав.-гр. Μολουρίδα, буквально — «сарана»). З неї, за легендою, кинулася в море Іно разом із молодшим своїм сином Мелікертом, перетвореним згодом на бога Палемона. Саме тому Молуриду вважали присвяченою Палемону і Левкотеї[3].

Скіронові скелі також вважалися місцем загибелі Еврістея (за іншою версією він загинув на полі бою під Марафоном) — від руки Іолая[4] або ж Гілла[5].

За повідомленнями Павсанія над Скіроновими скелями знаходився храм Зевса Афесія, а ближче до берега — святилище Аполлона[6].

За правління імиператора Адріана дорога через Скіронові скелі була розширена і стала проїжджею.

Примітки ред.

  1. Павсаній. Опис Еллади, I, 44, 10
  2. Павсаній. Опис Еллади, I, 44, 12
  3. Павсаній. Опис Еллади, I, 4, 11-12
  4. Павсаній. Опис Еллади, I, 44, 14
  5. Діодор Сицилійський. Історична бібліотека, IV 57, 6
  6. Павсаній. Опис Еллади, I, 44, 13-14