Вікіпедія

Какосфера

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Какосфера (дав.-гр. κακός — «дурний, поганий» і σφαῖρα — «куля») — природне середовище, змінене діяльністю людини настільки, що в ньому перекручені природні зв'язки та обмежена спроможність до відновлення; область дисгармонійно зміненої людиною біосфери.

Історія виникнення поняття

ред.

Поняття запропонував Г. О. Заварзін у 2003 році у своїй статті «Антипод ноосфери».[1]

У загальновживаному значенні «какосфері» відповідає вираз «погана екологія».

У більш широкому сенсі какосфера — область дисгармонічного розвитку в сучасному світі, область дурного, поганого, створена людиною.

До Г. О. Заварзіна термін «какосфера» епізодично використовувався деякими дослідниками як досить невизначене позначення чогось поганого, негативного, в біології (Кузин Б. С. [Архівовано 12 червня 2021 у Wayback Machine.]) як образ якоїсь «сфери нерозумності, під якою малося на увазі все, створене людиною, і в філософській науці як сфера зла, або какосфера всередині антропосфери»[2].

Загальний огляд

ред.

Какосфера — в першу чергу — це феномен у природному середовищі. Антропогенні впливи призвели до порушення ходу природних процесів в природі, до зникнення тисяч видів живих організмів, появи в природному середовищі синтетичних речовин, виникнення нових, неможливих раніше процесів. Викликавши ці порушення, людина тепер змушена постійно усувати шкідливі й небезпечні наслідки власної діяльності, оскільки пошкоджене людиною природне середовище цього зробити в повному обсязі вже, або в принципі не може. Таке, створене людиною нове середовище проживання, існуюче в протиріччі з природним плином природних процесів вороже і природі, і людині, і є какосфера.

Згідно Г. О. Заварзіну, "Закономірності розвитку какосфери складають окрему область знання — какологію, пов'язану з санітарно-епідеміологічним підходом, якщо брати людську складову, і з захистом природи від людини, якщо враховувати, що природа надає «екологічні послуги», якими позначили життєзабезпечуючі функції біосфери. Втративши «екологічні послуги» біосфери, людство змушене буде жити як би у величезному підводному човні з автономною системою життєзабезпечення — технічному втіленні ноосфери в мініатюрі."[1]

З іншого боку, какосфера існує і «в головах», вона — частина культури сучасного світу.

Зруйнувавши природне середовище і підмінивши його какосферою, людство змінило і себе. «Хвороби цивілізації», в тому числі серцево-судинні захворювання, онкологічні та генетичні захворювання, викликані постійним перебуванням в забрудненому середовищі, вживанням сучасних ліків, споживанням неякісних продуктів харчування, ожиріння та інші хвороби — теж складові какосфери.

Постійна потреба сучасного урбаніста в додаткових стимуляторах, заміна живого спілкування віртуальним, підміна мистецтва сурогатами шоубізнесу також можуть бути віднесені до какосфери, будучи одними зі складових діяльності людства на планеті і її результатів.

Г. О. Заварзін протиставляв какосферу ноосфері: "Вона відрізняється і від ноосфери. Область розуму (ноосфера) характеризується суперечливістю ідей: тут кожне нове положення викликає свою антитезу і протестну психологічну установку. В результаті змінюються домінанти в суспільній свідомості, і сфера розуму перебуває у стані постійної нестійкості. Характерний час для зміни домінант — десятиліття, за яке виникає і йде в забуття мода. Термін цей обумовлений зміною поколінь і їх становленням. Підтримка розумової нестійкості й суперечливої різноманітності ідей позначають як лібералізм, історично передує фазі нестійкості в існуванні популяції."[1]

Якщо в природних умовах домінантою є виживання виду, і кожен окремий представник виду, або особина, діє відповідно до цієї домінанти, то в какосфері ця природна пріоритетність змінюється на протилежну: "Всередині популяції «боротьба за існування», "виживання пристосованих" призвели до уявлення про примат особи над популяцією. Звідси розвиток какократії — домінування негідників. Українське слово «негідник» означає людину непридатну до суспільних відносин, а не просто нездатну до виконання своїх обов'язків, як можна подумати. Грецький термін «какократія», запропонований академіком Б. В. Раушенбахом для періоду «первісного нагромадження капіталу» в Росії, означає правління поганих людей."[1]

Різноманіття какосфери

ред.

Прояви какосфери в сучасному житті різноманітні. «Какосфера захоплює літосферу — в ній виникають антропогенні геологічні тіла. Перш за все це звалища навколо великих міст. Ще більш масштабний приклад какосфери — гірничопереробна промисловість, відвали якої досягають мільярдів тонн.»[3]

Верхня межа какосфери виходить за межі біосфери, про що свідчить наявність космічного сміття в ближньому космосі.[4]

Какосфера має своє відображення і в соціумі. Так, В. М. Лівшиць пише: «Породила какосфера й агресивну поведінку людини в небаченому раніше масштабі. Якщо в колишні часи переважала агресивна групова поведінка (армія), то тепер агресія персоніфікувалася до рівня окремого терориста. Для свого порятунку суспільство змушене буде все сильніше обмежувати права всіх громадян.»

Джерела

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г «Антипод ноосферы» [Архівовано 14 квітня 2018 у Wayback Machine.], Г. А. Заварзин, Вестник Российской Академии наук, 2003, том 73, М 7, с.627-636.
  2. ↑ Ганжин В. Т. Смыслообретения и смыслоутраты в культуре и биографии личности (опыт аксиологического анализа проблематики). \\ Психолого-педагогические и философские аспекты проблемы смысла жизни (материалы 1 и 2 симпозиумов) — М., 1997. — С.181.
  3. ↑ pdf «Конспект з основ какологіі», С. М. Комаров, «Химия и жизнь» № 1, 2006, с. 28.
  4. ↑ [1] [Архівовано 3 жовтня 2015 у Wayback Machine.]. Наука в Сибири. — 2004. — N 2 (січень). — С.6
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Какосфера