Кай Лео Йоганнесен (фар. Kaj Leo Johannesen, нар. 28 серпня 1964, Торсгавн) — фарерський політик. 12-й прем'єр-міністр Фарерських островів. Перебував на посаді з 26 вересня 2008 по 15 вересня 2015 року[5]. Був головою Союзної партії Фарерських островів «Самбандсфлоккурін» (з 2004 по 2015 рік). До того був футболістом, що грав на позиції воротаря, грав за збірну Фарерських островів. Також вів приватний бізнес — торгівля рибопродукцією[6] та грав у гандбол.

Кай Лео Йоганнесен
дан. Kaj Leo Johannesen
Народився28 серпня 1964(1964-08-28)[1][2] (60 років)
Торсгавн, Фарерські острови, Королівство Данія
КраїнаКоролівство Данія
Діяльністьфутболіст, гандболіст, політик, підприємець, капітан судна
Знання мовданська і фарерська
ПосадаПрем'єр-міністр Фарерських островівd і Health Minister of the Faroe Islandsd[3][4]
ПартіяПартія союзуd
Нагороди
кавалер ордена Данеброг
Роки Клуб І (г)
1984–2002 Фарерські острови «ГБ Торсгавн» 299 (-?)
Роки Збірна І (г)
1991–1992 Фарерські острови Фарерські острови 4 (-?)

Спортивна кар'єра

ред.

Один з відомих фарерських футболістів, багато сезонів був основним гравцем клубу «ГБ Торсгавн», в складі якого тричі ставав чемпіоном Фарер: 1988, 1990 та 1998 років. Зіграв 299 матчів у національній лізі Фарер.

1991 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Фарерських островів[7] і всього провів у формі головної команди країни 4 матчі, в тому числі у відбіркових турнірах до Євро-1992 (проти майбутніх переможців турніру, збірної Данії), чемпіонату світу 1994 року (повні матчі проти Бельгії і Кіпру).

Перебуваючи в тіні більш відомого широкому колу вболівальників Єнса Кнудсена, Йоганнесен вісімнадцять матчів фарерської збірної провів на лавці в ролі незадіяного запасного голкіпера, в тому числі 12 вересня 1990 року в пам'ятній грі відбірного турніру Євро-1992, коли дебютанти в міжнародних турнірах фарерці піднесли великий сюрприз, обігравши збірну Австрії з рахунком 1:0.

Також грав у гандбол за клуб «Кінділ»[en], за який зіграв 163 матчі і забив 625 голів[8].

Титули і досягнення

ред.

Політична кар'єра

ред.

Кай Лео Йоганнесен був членом міської ради Торсгавну у 1997—2000 роках, представляючи Союзну партію[9]. З 2002 року став членом Фарерського парламенту (Løgting). У 2004 році він став головою консервативно-ліберальної Союзної партії. З 2004 по 2008 рік — міністр закордонних справ.

На парламентських виборах у січні 2008 року Союзна партія посіла друге місце, отримавши 7 місць у 33-місному парламенті. Проте вона опинилася в опозиції, оскільки партія-переможниця сформувала коаліцію з соціал-демократичною партією і Фарерським центром партій. 24 вересня 2008 року коаліція розпалася. Нову коаліцію сформували Союзна партія, Фарерська народна партія і Соціал-демократична партія Фарер. 26 вересня 2008 року Кай Лео Йоганнесен став новим главою уряду[10].

Йоганнес став першою в історії людиною, що грав за футбольну збірну, а згодом очолив уряд країни. Хоча слід зауважити, що Фарерські острови політично не є повністю суверенною державою, при тому, що вони мають винятково широкою автономією в складі Данського королівства. Цікаво, що очолювана Йоганнесеном Союзна партія якраз виступала проти проголошення Фарерами державної незалежності, про що на розташованому в Північній Атлантиці архіпелазі з населенням 48 тисяч чоловік ще з часу закінчення Другої світової війни ведеться активна політична боротьба. У світовій історії двічі бували випадки, коли колишні гравці національних футбольних збірних були близькі до того, щоб стати політичними лідерами своїх країн. У 1980 році Альберт Гудмундссон програв президентські вибори в Ісландії Вігдіс Фіннбогадоттір, а в 2005 році Джордж Веа у впертій боротьбі поступився на аналогічних виборах в Ліберії Елен Джонсон-Серліф. Причому, в обох випадках мова йшла про колишніх нападників італійського «Мілана» і найперших жінок-президентів, відповідно, в Європі та Африці. Втім Веа все ж вдалося стати президентом своєї країни у 2018 році.

На парламентських виборах, що відбулися 29 жовтня 2011 року, Кай Лео Йоганнесен отримав 1979 голосів виборців, що є найвищим особистим результатом в історії, досягнутим яким-небудь кандидатом в парламенті Фарерських островів[11][12].

15 вересня 2015 року Йоганнесена змінив на посту прем'єр-міністра його однофамілець, лідер соціал-демократів Аксель Йоганнесен, також колишній футболіст (тим самим Фарерські острови стали першою країною в світі, яку очолюють два футболіста поспіль)[13]. При цьому він побив і рекорд попередника за кількістю голосів виборців, набравши на чергових виборах 2405 голосів. На цих же виборах Кай Лео Йоганнесен отримав лише 603 голоси[14].

Примітки

ред.
  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. FBref
  3. https://www.hmr.fo/en/
  4. Landsstýrisfólk - Føroya Landsstýri
  5. офіційний сайт Фарерського парламенту. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 13 квітня 2019.
  6. офіційний сайт прем'єра. Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 13 квітня 2019.
  7. Football.fo. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 1 червня 2019.
  8. Kyndil.fo. Архів оригіналу за 4 липня 2007. Процитовано 13 квітня 2019.
  9. pdf-file, page 27. Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 13 квітня 2019.
  10. Rana, Hallur av (15 вересня 2015). Hetta er nýggja landsstýrið (Faroese) . in.fo. Архів оригіналу за 22 жовтня 2015. Процитовано 15 вересня 2015.
  11. Historisk sejr ved Lagtingsvalget på Færøerne (Danish) . Politiken. 30 листопада 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 січня 2015.
  12. Reistrup, Høgni (6 листопада 2011). Kaj Leo The King (Faroese) . Personal blogg of Høgni Reistrup. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 січня 2015.
  13. Eidesgaard, Marin (2 вересня 2015). Kaj Leo: Eg leggi frá mær fyri at virða valúrslitið (Faroese) . Portal.fo. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 2 вересня 2015.
  14. Løgtingsval 1. september 2015 (Faroese) . Kvf.fo. 1 вересня 2015. Архів оригіналу за 8 September 2015. Процитовано 2 вересня 2015. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)

Посилання

ред.