Відкрити головне меню

Казімеж Вичинський (пол. Kazimierz Wyczyński, 11 січня 1876, Домброва-Гурнича — 3 грудня 1923, Краків) — польський архітектор, реставратор.

Казімеж Вичинський
Народження 11 січня 1876(1876-01-11)Домброва-Гурнича
Смерть 3 грудня 1923(1923-12-03) (47 років)Краків
Діяльність архітектор, реставратор
Казімеж Вичинський у Вікісховищі?
Конкурсний проект генерального плану «Великого Кракова». 1910 рік
Типовий проект двокімнатної хати з коморою, сіньми, стайнею, і хлівом. Опублікований в альбомі «Odbudowa polskiej wsi». 1915 рік

БіографіяРедагувати

Народився 11 січня 1876 року в місті Домброва-Гурнича. Закінчив гірничу школу там же.[1] Навчався в Політехніці Карлсруе. Спочатку на механічному факультеті[2], а 1898 року перейшов на архітектурний. 1905 року відвідав Італію. Працював в архієпископському бюро у Фрібурі. Від 1906 року співпрацював із Зигмунтом Генделем[1] при реставрації замку на Вавелі.[2] 1910 року спільно з Людвіком Войтичком відкрив власне архітектурне бюро.[1] Член Краківського технічного товариства. На початку грудня 1908 року у складі делегації товариства брав участь у Першому з'їзді делегатів польських архітектурних кіл у Кракові.[3] Один з організаторів Виставки архітектури та інтер'єрів в оточенні садовому у Кракові 1912 року, був членом виконавчого комітету[4] і комітету з організації лотереї.[5] 1914 року входив до журі конкурсу на проект будинку Сокола IV у Львові.[6] Помер 3 грудня 1923 року в Кракові.[7]

РоботиРедагувати

  • Конкурсний проект корпусу Львівського університету на нинішній вулиці Грушевського, відзначений однією з трьох других премій (1913, співавтор Людвік Войтичко)[8]. Того ж року видано збірку проектів конкурсу, куди зокрема увійшла робота Войтичка і Вичинського.[9]
  • Проект регуляції Кракова (генерального плану). Здобув перше місце на конкурсі 1910 року. Співавтори Тадеуш Стриєнський, Владислав Екельський, Юзеф Чайковський і Людвік Войтичко.[10]
  • Надбудова вежі парафіяльного костелу святих Маргарити і Катерини в Кентах (1910).[1]
  • Конкурсний проект готелю Palace-Hotel-Bristol у Кракові 1912 року. Співавтор Людвік Войтичко.[11]
  • Типові проекти сільських хат, створені для виданої 1915 року збірки «Odbudowa polskiej wsi» (Відбудова польського села). Це зокрема одна однокімнатна і п'ять варіантів двокімнатної для селян-рільників, одна двокімнатна для безземельного селянина, а також двокімнатна з окремою будівлею для стодоли і шопи.[12]
  • Типові проекти будинків аптекаря і рільничого гуртка, створені для збірки «Odbudowa polskiego miasteczka» (Відбудова польського містечка), виданої 1916 року.[13]
  • Керівництво реставрацією костелу в нинішній Скелівці Старосамбірського району. Провадилось у 19151923 роках спільно з Тадеушем Шидловським. У тракті робіт, коли вже було поновлено фасади і відбудовано склепіння, під час польсько-української війни восени 1918 року храм було знову пошкоджено.[14]
  • Перше місце на конкурсі проектів будинків Сейму і воєводства в Катовіцах 1923 року. Співавтори Пйотр Юркевич, Стефан Желенський. Журі відзначило добру загальну концепцію проекту і архітектуру основних брил.[15]
  • Будинок Сейму і Воєводства сілезького у Катовіцах. Збудований у 19311933 роках. Співавтор Людвік Войтичко.[16]
  • Реставрація «Сірої кам'яниці» на площі Ринок, 6 у Кракові, спільно з Людвіком Войтичком.[2]
  • Реставрація палацу Яблоновських (пізніше Ф. Потоцького) у Кракові, спільно з Людвіком Войтичком.[2]
  • Реставрація кімнати А. Гавелка в палаці Спіському у Кракові, спільно з Людвіком Войтичком.[2]
  • Реставрація будинку № 20 на Ринку у Кракові.[1]
  • Будинок Банку польського у Кракові. Співавтор Теодор Гоффман, скульптурне оздоблення Кароля Гукана. Спорудженню передував проект, створений Гоффманом, не прийнятий до реалізації художньою радою.[2]
  • Будинок Польського промислового банку у Кракові.[1]
  • Вежа в Освенцимі.[1]
  • Замок у Тинці.[1]
  • Замок у Тенчинку.[1]
  • Конкурсний проект перебудови кам'яниці № 4 на Ринку у Кракові. Здобув друге місце.[1]
  • Дім Стренка на збігу вулиць Кармелітської і Дунаєвського у Кракові.[1]
  • Каплиця Юзефа Потоцького в смт Антоніни.[1]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к л м н Łoza S. Wyczyński Kazimierz // Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa: Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — S. 337.
  2. а б в г д е Ekielski W. Kraków po wojnie // Architekt. — 1925. — № 8. — S. 2—3, 25.
  3. Protokół I zjazdu Kół architektonicznych polskich w Krakowie // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 1. — S. 5; Z I-go Zjazdu Delegatów Kół Architektonicznych Polskich w Krakowie (1908) // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635.
  4. Katalog wystawy architektury i wnętrz w otoczeniu ogrodowem pod parkiem dra Jordana w Krakowie: czerwiec-październik 1912 r. — Kraków : Drukarnia Uniwersytetu Jagiell., 1912. — S. 17.
  5. Wystawa architektury w 1912 r. w Krakowie // Nowa Reforma. — 23 września 1911. — № 434. — S. 1; Loterya wystawy architektonicznej // Architekt. — 1912. — № 10. — S. 108.
  6. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 180. — ISBN 83-88372-29-7.
  7. Wyczyński Kazimierz // Wielka Encyklopedia PWN. — Warszawa: Wydawnictwo Nаukowe PWN, 2005. — T. 30. — S. 80-81. — ISBN 83-01-14365-7.
  8. Rozstrzygnięcie konkursu na gmach uniwersytetu we Lwowie (wyciąg z protokołu) // Architekt. — 1913. — № 5—6. — S. 70—71, 77; Konkurs na plany gmachu uniwersyteckiego // Przegląd Techniczny. — 1913. — № 20. — S. 286.
  9. Projekty konkursowe nowego gmachu Uniwersytetu we Lwowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 162.
  10. Konkursy // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 69; Program i warunki konkursu na plan regulacyi Wielkiego Krakowa // Architekt. — 1910. — № 6—7—8. — S. 90, tabl. 16—17; Nagrody za plany regulacyi Krakowa // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 8. — S. 116.
  11. Architekt. — 1912. — № 3—4. — Tabl. 11.
  12. Odbudowa polskiej wsi: projekty chat i zagród włościańskich / pod red. Wł. Ekielskiego. — Kraków: Obywatelski Komitet Odbudowy Wsi i Miast, 1915.
  13. Odbudowa polskiego miasteczka: projekty domów / opr. przez Grono Architektów Polskich, wyd. pod red. J. Gałęzowskiego. — Kraków : Obywatelski Komitet Odbudowy Wsi i Miast, 1916. — S. 52, 72.
  14. Walczak M. Kościół parafialny p. w. Św. Marcina w Felsztynie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 1997. — Т. 5. — S. 73—74. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-47-5.
  15. Protokóły sądu konkursowego // Architekt. — 1923. — № 6. — S. 54—55, tabl. 25—26.
  16. Zaremba P. Sprawozdanie z Krajowej Wycieczki Naukowej Związku Stud. Inżynierii Politechniki Lwowskiej odbytej od 17. VI. do 8. VII. 1933 // Życie Techniczne. — 1934. — № 4. — S. 16.