Казацкер Декабрина Вольфівна

Декабрина Вольфівна Казацкер (1 грудня 1913, Дубоссари, Тираспольський повіт, Херсонська губернія18 серпня 1983, Кишинів)— радянська шахістка і шашистка. Перша чемпіонка Молдови з шашок та шахів[1].

Казацкер Декабрина Вольфівна
Народилася1 грудня 1913(1913-12-01)
Дубоссари, Російська імперія
Померла18 серпня 1983(1983-08-18) (69 років)
Кишинів, Молдавська РСР, СРСР
Країна СРСР
Діяльністьшахістка

1937 року стала першою чемпіонкою Молдавської АРСР і з шахів і з шашок[2]. У 1949 році стала переможницею першого чемпіонату Молдавської РСР з шахів серед жінок, потім ставала чемпіонкою ще двічі — в 1951 і 1952 роках[3][4]. Учасниця першого півфіналу командного чемпіонату СРСР (1948)[5].

Народилася в Дубоссарах, де до війни завідувала піонерським клубом[6]. Під час Німецько-радянської війни перебувала з батьками в евакуації в Джамбулі, де помер батько Вольф Мойсейович Казацкер (1881-1942); працювала вихователькою в яслах і дитячих садах[7].

Брат — ізраїльський літератор Іойна (Йона) Вольфович Казацкер, учасник Німецько-радянської війни, кавалер ордена Червоного Прапора, публікується головним чином під літературним псевдонімом Йонатан Росвел; перекладач з їдишу, редактор[8].

Примітки

ред.
  1. Șah și mat: Pe 20 iulie sărbătorim Ziua mondială a șahului. Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 7 травня 2018.
  2. Эдуард Чобану «Шашки — народная игра»!
  3. Campionii Moldovei la Sah intre Femei. Архів оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 7 травня 2018.
  4. Șahul în Republica Moldova. Архів оригіналу за 1 червня 2018. Процитовано 7 травня 2018.
  5. 1st Soviet Team Chess Championship: Leningrad 1948. Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 7 травня 2018.
  6. И. В. Казацкер «Приближение войны» (воспоминания). Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 7 травня 2018.
  7. Воспоминания ветеранов ВОВ: Иойна Вольфович Казацкер [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.]: У Д. В. Казацкер были братья Йойна, Идл, Шика, Натан; сёстры Ента, Хая, Ида (1916—1989).
  8. Книги І. В. Казацкера