Відкрити головне меню

Йосеф бен Ефраїм Каро (івр. יוסף קארו‎, ісп. José ben Efrén Caro; 14881575) — рабин та вчитель єврейського закону XVI століття, автор основоположного кодексу галахічних приписів Шулхан арух.

Йосеф Каро
Joseph Karo
Rabbi-Caro.jpg
Народився 1488[1]
Толедо, Іспанія
Помер 24 березня 1575
Цфат, підокруг Сафед[d], Північний округ, Ізраїль
Поховання Старий єврейський цвинтар в Сафеді[d]
Громадянство
(підданство)
Іспанія
Діяльність філософ, письменник, рабин, Posek
Вчителі Якуб Бераб[d]
Відомі учні Моше Альшех[d] і Моше Кордоверо[d]
Володіє мовами іспанська
Magnum opus Beit Yosef[d], Kessef Mishneh[d], Maggid Meisharim[d] і Шулхан арух
Конфесія юдаїзм
Автограф Joseph ben Ephraim Karo, signature.svg

БіографіяРедагувати

Народився у сім'ї рабина. Батька звали Ефраїм. Після вигнання з Іспанії у 1492 році сім'я оселилася в Португалії, а після вигнання звідти у 1497 році у Туреччині в Стамбулі. Батько важко переніс переїзд і рано помер і молодий Йосеф переходить під опіку дядька рабе Іцхака Каро. Йосеф рано одружується і поселяється в Адріанаполі (суч. Едірне), де починає писати свою книгу «Бейт Йосеф» — коментарі до книги Якова бен Ашера — «Арбаа турім». Після смерті дружини одружився заново і переселився в Болгарію. У 1536 році переселяється у Цфат, можливо після зупинки в Єгипті. У Цфаті Йосеф зближується з Яковом Бейравом і стає його учнем. У 1538 отримує від свого вчителя першим відновлену сміху (висвячення в сан равина). Другим став Моше Мітрані. У цей період між равином Леві Бен-Хавівом — равином Єрусалима і равином Яковом Бейравом починається диспут про можливість відновлення сміхи, що закінчився договором про те, що нових мудреців посвячувати в цей сан не будуть. За деякими свідченнями Йосеф Каро встиг скористатися своїм саном, і висвятив деяких своїх учнів.

Йосеф Каро — автор законодавчого кодексу «Шулхан арух». «Шулхан арух» є спрощеною версією праці «Бейт Йосеф» і набув поширення у всіх єврейських громадах. Євреї ашкеназі визнають його з доповненнями равина Моше Іссерлеса (Рамо), які враховують звичаї ашкеназької громади.

Равин Йосеф склав також коментарі до праці Маймоніда «Кесеф мішне».

Серед учнів Йосефа Каро: равин Моше Кордоверо і равин Моше Альшех.

ПосиланняРедагувати