Йоган Ранґелл (фін. Johan Wilhelm Rangell; 25 жовтня 1894, Гауго[en], Велике князівство Фінляндське — 12 березня 1982, Гельсінкі, Фінляндія) — державний і політичний діяч Фінляндії, 24-ий прем'єр-міністр Фінляндії, спортивний функціонер; член Національної прогресивної партії[en].

24-ий прем'єр-міністр Фінляндії
4 січня 1941 — 5 березня 1943
ПопередникРісто Рюті
НаступникЕдвин Линкоміес

Народився25 жовтня 1894(1894-10-25)[1][2]
Hauhod, Канта-Гяме, Тавастгуська губернія, Російська імперія
Помер12 березня 1982(1982-03-12)[1] (87 років)
Гельсінкі, Фінляндія
Відомий якполітик, адвокат, легкоатлет, економіст, банкір
КраїнаФінляндія
Alma materГельсінський університет
Політична партіяНаціональна прогресивна партія
Нагороди
The Great Cross of Merit of Finnish Sports and Culture of Physical Exercise Орден за заслуги Німецького орла

Життєпис

ред.

24-ий прем'єр-міністр Фінляндії.

За освітою юрист, закінчив Імператорський Олександрівський університет, зробив кар'єру в Банку Фінляндії[3].

Брав активну участь в просуванні Гельсінкі як місця проведення літніх Олімпійських ігор 1940, після того, як Міжнародний олімпійський комітет скасував рішення про проведення Олімпіади 1940 в Токіо[4].

Після обрання Рісто Рюті президентом Фінляндії 19 грудня 1940, останній призначив Ранґелла прем'єр-міністром[5]. Як прем'єр Ранґелл займався головним чином питаннями економіки. Зовнішньополітичні та військові питання вирішували президент Рісто Рюті, головнокомандувач Карл Маннергейм і міністр закордонних справ Рольф Віттінг.

У лютому 1946 на вимогу Москви засуджений на 6 років позбавлення волі за уявні «воєнні злочини». Амністований в 1949. Після звільнення політикою не займався.

З 1961 по 1963 працював у Олімпійському комітеті Фінляндії і до 1967 в Міжнародному Олімпійському комітеті.

Помер в Гельсінкі на початку 1982.

Примітки

ред.
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Johan Wilhelm RangellSLS.
  3. Sakari Virkkunen, Myrskyajan presidentti Ryti, Otava, Keuruu, 1985, pp. 68-70.
  4. The olympics: A History of the Modern Games By Allen Guttmann, pg 74. Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 9 квітня 2020.
  5. Ministerikortisto. Valtioneuvosto. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=404 (довідка)[недоступне посилання з Ноябрь 2017]

Посилання

ред.