Відкрити головне меню

БіографіяРедагувати

Йоганн Гедвіґ закінчив Лейпцизький університет, у 1759 році отримав диплом лікаря та протягом наступних двадцяти років займався ботанікою у вільний від медичної практики час. Згодом його ботанічні праці дістали визнання, у 1789 році він зайняв кафедру професора ботаніки та пост директора Лейпцизького ботанічного саду.

Використовуючи мікроскоп, Гедвіґ спостерігав у мохів антеридій та архегоній, спороутворення та формування протонеми.

Деякі цінні спостереження Хедвіг також зробив щодо водоростей (зокрема, спірогіри).

Серед основних праць Гедвіґа — «Fundamenta historiae naturalis muscorum frondosorum» (перевидано у 1883 році), «Theoria generationis et fructificationis plantarum cryptogamicarum Linnaei» та «Abbildungen kryptogamischer Gewächse» (1787–1797, 4 томи), але основна його наукова праця, «Species Muscorum Frondosorum», була видана у 1801 році посмертно: вона містить опис майже всіх відомих на той час мохів та основи їх систематики.

У квітні 1788 він був обраний членом Лондонського королівського товариства.[1] У 1790 році він був обраний іноземним членом Шведської королівської академії наук.

ПочестіРедагувати

На честь Гедвіґа названо ботанічний журнал «Hedwigia» та рід моху Hedwigia.

ПриміткиРедагувати

  1. Library and Archive Catalogue. Royal Society. Процитовано 17 November 2010. [недоступне посилання з червень 2019]

ПосиланняРедагувати