Відкрити головне меню

Дмитро́ Васи́льович Йо́взик (нар. 2 квітня 1983, м. Луцьк, Волинська область, Українська РСР, СРСР — пом. 22 травня 2014, поблизу смт Ольгинка, Волноваський район, Донецька область, Україна) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Йовзик Дмитро Васильович
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержант
Йовзик Дмитро Васильович.jpg
Загальна інформація
Народження 2 квітня 1983(1983-04-02)
Луцьк
Смерть 22 травня 2014(2014-05-22) (31 рік)
Ольгинка, Донецька область
поховання: Луцький район
Псевдо «Усмішка»
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
51 OMBr ZSU.png
 51 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015

Зміст

Короткий життєписРедагувати

Народився Дмитро Йовзик у місті Луцьку. Закінчив загальноосвітню школу-інтернат м. Луцьк. Після школи був призваний до армії, проходив службу у танкових військах. Працював далекобійником, їздив до Польщі. В подальшому — водієм маршрутного таксі, ніколи не відмовляв пільговикам у безкоштовному проїзді. За громадянську позицію, людяність та порядність міськрада вручила йому грамоту. Мав хороший музикальний слух, грав на трубі. 2007 року одружився, мріяв про сина.

Після початку часткової мобілізації навесні 2014 року Дмитро одним з перших був призваний Луцьким МВК.

Заступник командира бойової машини — навідник-оператор БМП 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади, м. Володимир-Волинський.

Разом із підрозділом у травні 2014 року ніс службу на блокпосту № 10 поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Уранці між 4 та 6 годинами 22 травня 2014 року блокпост був атакований проросійськими сепаратистами «ДНР», які під'їхали на інкасаторських машинах[1], та почали несподіваний масований обстріл із вогнепальної зброї, у тому числі з кулеметів, мінометів, РПГ, ПЗРК. В результаті обстрілу здетонував боєкомплект однієї із бойових машин, що призвело до збільшення людських втрат внаслідок вибуху.[2] У цьому бою загинули 16 бійців 51-ї бригади.[3] Ще один помер від поранень в госпіталі 14 жовтня.

Колеги купили Дмитру бронежилет; на той час його серед живих вже не було.

27 травня на центральній алеї міського цвинтаря Луцька в селі Гаразджа поховали трьох загиблих під Волновахою лучан — Дмитра Йовзика, Віталія Махновця та Володимира Прокопчука[4]. У Дмитра залишились мати, брат і дружина.

Нагороди та вшануванняРедагувати

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (27.06.2015, посмертно)[5].

За жертовну любов до своєї Вітчизни, відданість, доблесть і звитягу, нагороджений відзнакою 51-ї ОМБр «За мужність та відвагу» (посмертно).

20 листопада 2015 року в Луцьку на фасаді будівлі загальноосвітньої школи-інтернат (вулиця Дубнівська, 32) встановлено меморіальну дошку випускнику Дмитру Йовзику.

ПриміткиРедагувати

  1. "Чорний четвер" української армії: під Волновахою загинули 16 військових. 112.ua. 2014-05-22. Процитовано 2014-06-07. [недоступне посилання з квітень 2019]
  2. Міноборони повідомило подробиці сутичок біля Волновахи і Рубіжного. Корреспондент.net. 2014-05-22. Процитовано 2014-06-02. 
  3. Кількість загиблих у бою під Волновахою зросла до 18 людей. 112.ua. 2014-05-23. Архів оригіналу за 2014-07-14. Процитовано 2014-06-07. 
  4. Воїнів-лучан поховали в Гаразджі
  5. Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

ДжерелаРедагувати