Йоахім Ернст (герцог Ангальтський)

Герцог Йоахім Ернст Вільгельм Карл Альбрехт Леопольд Фрідріх Моріц Ердманн Ангальтський (нім. Joachim Ernst Wilhelm Karl Albrecht Leopold Friedrich Moritz Erdmann Herzog von Anhalt; 11 січня 1901, Дессау — 18 лютого 1947, Бухенвальд) — останній правитель Ангальта.

Йоахім Ернст
нім. Joachim Ernst von Anhalt
Принц Йоахім Ернст (5 серпня 1918).
Народився	11 січня 1901(1901-01-11) Дессау, Landkreis Dessaud, Ангальт, Німецька імперія
Помер	18 лютого 1947(1947-02-18) (46 років) Спецтабір НКВС № 2, Веймар, Тюрингія, Радянська зона окупації Німеччини, окупована союзниками Німеччина, Німеччина
Поховання	Балленштедт
Країна	Німеччина
Діяльність	колекціонер мистецтва, правитель
Знання мов	німецька
Титул	герцог
Посада	Duke of Anhaltd
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Рід	House of Ascania (Anhalt-Dessau branch)d
Батько	Едуард (герцог Ангальтський)
Мати	Луїза Шарлотта Саксен-Альтенбурзька
Брати, сестри	Princess Friederike of Anhaltd, Prince Leopold of Anhaltd, Марія Августа Ангальтська, Prince Eugen of Anhaltd і Prince Wolfgang of Anhaltd
У шлюбі з	Elisabeth Strickrodtd і Duchess Editha, Duchess of Anhaltd
Діти	Princess Alexandra of Anhaltd, Princess Anna Luise of Anhaltd, Prince Friedrich, Prince of Anhaltd, Princess Edda of Anhaltd і Prince Eduard, Prince of Anhaltd
Нагороди	Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Медіафайли у Вікісховищі

Принц Йоахім Ернст (травень 1918).

Біографія

Син герцога Едуарда Ангальтського і його дружини Луїзи, уродженої принцеси Саксен-Альтенбурзької. Після смерті батька 13 вересня 1918 року успадкував трон, проте через неповноліття Йоахіма Ернста обов'язки герцога виконував його дядько, принц-регент Аріберт. Після Листопадової революції 12 листопада 1918 року принц Аріберт був змушений зректися престолу від імені племінника і всього Ангальтського дому. Решту життя герцог прожив в сімейному замку Балленштедт. 15 серпня 1939 року подав заявку на вступ в НСДАП, яка була прийнята 1 листопада (квиток №7 267 717), проте залишався переконаним противником нацизму. В січні 1944 року був заарештований та ув'язнений в концтаборі Дахау. У вересні 1945 року заарештований радянською окупаційною владою і був ув'язнений в концтаборі Бухенвальд, де помер від виснаження, викликаного важкими умовами ув'язнення.

Пам'ятний камінь герцогу Йоахіму Ернсті в замку Балленштедт.

В 1992 році російська прокуратура визнала Йоахіма Ернста політв'язнем і реабілітувала. 18 лютого 2007 року відбулось символічне перепоховання герцога: урна із землею з Бухенвальдського цвинтаря була похована під пам'ятним каменем біля мисливського будинку Реркопф. Після продажу будинку в 2011 році пам'ятний камінь був перенесений в двір замку Балленштедт.

Сім'я

Герцог Йоахім Ернст був одружений двічі. 3 березня 1927 року він одружився з Елізабет Штрікродт (1903—1971), але пара розлучилася в 1929 році. Шлюб був бездітним.

Вдруге герцог Йоахім Ернст одружився з Еддою-Шарлоттою фон Стефані-Марвіц (1905—1986) в замку Балленштедт 15 жовтня 1929 року. В пари народились 5 дітей:

• Марія Антуанетта (1930—1993)
• Анна Луїза (1933—2003)
• Леопольд Фрідріх (1938—1963)
• Едда (1940)
• Едуард (1941)

Нагороди

• Орден Альберта Ведмедя, великий хрест
• Пам'ятна медаль «Дерево миру» особливого класу з рубінами (Словаччина; 11 січня 2021, посмертно) — нагороджений з нагоди 120-річчя з дня народження «у пам'ять» як жертва політичних репресій.

Література

• Ralf Regener: Das anhaltische Dreiherzogsjahr 1918. In: Sachsen-Anhalt. Journal für Natur- und Heimatfreunde 25 (2015), H. 1, S. 19–21.
• Ralf Regener: Der Sturz der Askanier 1918 in Anhalt. Bedingungen, Verlauf und Nachwirkungen des Untergangs einer kleinstaatlichen deutschen Monarchie. 2. Aufl. Dessau-Roßlau 2014