Відкрити головне меню

Йоаса́ф Кроко́вський (біля 1650-х — 1 липня 1718) — український церковний діяч. Ігумен Пустино-Микільського монастиря (з 1690). Ректор Києво-Могилянської колегії, яка при ньому перетворилася на академію (1701), архімандрит Києво-Печерської лаври (з 1697), митрополит Київський, Галицький та всієї Русі (з 1708).

Йоасаф (Кроковський)
Иоасаф Кроковский.jpg
Митрополит Іоасаф (Кроковський)
15 серпня 1708 — 1 липня 1718-й Митрополит Київський, Галицький та всієї Русі
1708 — 1718
Церква: Українська Православна Церква
Попередник: Варлаам (Ясинський)
Наступник: Варлаам (Вонатович)
 
Ім'я при народженні: Олександр Кроковський
Народження: ор.1650-і
невідомо
Смерть: 10 липня 1718(1718-07-10)
Твер
Чернецтво: після 1673
Іоасаф у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Точна дата і місце народження невідомі. Навчався у Римі. Після повернення до Києва прийняв у 1670—1680-ті рр. чернечий постриг.

До 1693 року Кроковський був професором Києво-Могилянської колегії. 1693—1697 рр. — ректором Академії.

Митрополит Варлаам Ясинський хотів висвятити Йоасафа на епископа-помічника, але цьому перешкодив московський уряд та патріарх.

1708 року — був одноголосно обраний на Елекційному Соборі ієрархів Київської Митрополії на митрополита Київського, Галицького та всієї Малої Русі, затверджений та висвячений у Москві. Продовжив справу свого попердника по розбудові української церкви, сприяв розвитку Києво-Могилянської Академії, викладав там богослов'я. Склав акафіст св. Варварі, який московський патріарх дозволив друкувати лише за умови, що його буде перекладено російською мовою.[джерело?]

27-29 жовтня 1708 року цар Петро І послав укази митрополитові Йоасафу, й всім церковним ієрархам, в яких велів прибути до Глухова. Київський митрополит Йоасаф Кроковський був силоміць доставлений туди у супроводі царських опричників. Крім нього до Глухова 10-11 листопада, теж силоміць, привезли Чернігівського архиєпископа Іоана Максимовича, Переяславського єпископа Захарія Корниловича та інше духовенство. Їхнє прибуття до нової гетьманської столиці припадало на час страти української старшини, яка потрапила до полону в Батурині. Серед страчених були й церковні люди, клірики, старшина, козаки.

1709 року, за наказом Петра І, українські ієрархи примушені були виголосити анафему гетьману Іванові Мазепі.

Після Полтавської битви митрополит Йосафат був засланий до Твері.

1710 року — в Київській Митрополії вводиться церковна цензура. З українських церковних книжок вилучаються слова, які здаються єретичними й «не відповідними православ'ю».

1718 році його знову заарештовано й повезено до Петербургу на допит. Помер у дорозі за загадкових обставин 10 липня 1718 року в Твері, похований у місцевому кафедральному соборі.

Після його смерті Київська митрополія чотири роки не була обсажена.

ЛітератураРедагувати

Попередник: Митрополит Київський, Галицький та Русі
17081718
Наступник:
Варлаам Ясинський Варлаам Ванатович