Відкрити головне меню

Зільбермінц Веніамін Аркадійович

Російський геолог родом з України

Зільбермінц Веніамін Аркадійович — російський геолог та геохімік родом з Полтавщини. Учень Володимира Вернадського. Репресований у СРСР.

Зільбермінц Веніамін Аркадійович
рос. Зильберминц Вениамин Аркадьевич
1938-SilbermintzVA.jpg
Народився 1887(1887)
Полтава, Російська імперія
Помер 21 лютого 1939(1939-02-21)
Москва, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність геолог, геохімік, мінералог
Alma mater Петербурзький університет
Сфера інтересів геологія
Заклад Московська гірнича академія[d]
Науковий керівник Володимир Вернадський
У шлюбі з Соф`я Миколаївна Сажина (1898—1961)
Наталія Олександрівна Власова (1899-1989)
Діти Людмила (1909—1972)
Олена (1931-2000)

Зільбермінц Веніамін Аркадійович у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народився в Полтаві в родині лікаря Аркадія Григоровича Зільбермінца.

Навчався у Київському університеті з 1904 року, пізніше перевівся до Петербурзького університету, який закінчив у 1911 чи 1912. Під час навчання у Петербурзькому університеті одружився з Соф'єю Сажиною, в них 20 липня 1909 року народилася донька Людмила. Після закінчення працював асистентом кафедри мінералогії до 1915 року, а також був хранителем Грунтознавчого музею. У 1915—1917 роках пішов добровольцем у медично-санітарну службу Південно-Західного фронту за Першої світової війни . У 1917—1922 роках повернувся до Петербурзького університету. З 1918 року працював у Геологічному комітеті.[1]

У 1922 році переїхав до Москви через призначення професором Московського вищого технічного училища, пізніше також професором Московської гірничої академії. У 1923 році очолив геохімічну лабораторію Московського державного університету, яка з 1927 перейшла до Інституту прикладної мінералогії.

28 червня 1938 року заарештований НКВС. 21 лютого 1939 року розстріляний. У долі свого учня активну участь брав Володимир Вернадський, намагався врятувати його з в'язниці.[2]

РодинаРедагувати

Перша дружина - Соф'я Сажина (1898-1961), племінниця Сергія Вітте, донька полтавського земського лікаря Миколи Сажина та його дружини Олександри Августівни. Закінчила Бестужівські курси та Перший жіночий медичний інститут. Працювала бактеріологом.

Донька від першого шлюбу Людмила (1909-1972), доцент Ленінградського інституту культури, бібліограф.[3][4]

Другою дружиною була Наталія Олександрівна Власова (1899-1989), професор-психіатр. У другому шлюбі мав доньку Олену, геолога, спеціаліста з інфрачервоної спектроскопії.(1931-2000).[5][6]

Наукова діяльністьРедагувати

Досліджував розподіл рідкісноземельних металів у мінералах, зокрема у вугіллі. Розробив основи видобутку цих металів, виділив оксид германію з вугілля.

Наукові праціРедагувати

  • «Поездка в Питкяранту» (1910)

ПриміткиРедагувати