Зуєв Василь Федорович
Васи́ль Фе́дорович Зу́єв (12 січня 1754—18 січня 1794) — російський вчений-біолог, географ, мандрівник. Академік Санкт-Петербурзької Академії наук (з 1787). Автор «Подорожніх записок» (1781—1782), що містять опис України і Криму 2-ї половини XVIII століття.
Зуєв Василь Федорович | |
---|---|
Народився |
1 (12) січня 1754 Санкт-Петербург, Російська імперія |
Помер |
7 (18) січня 1794 (40 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
Громадянство (підданство) |
![]() |
Діяльність | географ, перекладач, зоолог, натураліст |
Галузь | ботаніка, етнографія, зоологія, педагогіка і природнича історія |
Alma mater | Лейденський університет і Страсбурзький університет |
Науковий керівник | Петер-Симон Паллас |
Вчителі | Петер-Симон Паллас |
Знання мов | французька |
Заклад | Петербурзька академія наук |
Членство | Петербурзька академія наук |
БіографіяРедагувати
Народився в Санкт-Петербурзі, Російська імперія, в сім'ї солдата. Учився в академічній гімназії і університеті, в 1774 відряджений за кордон. В Лейдені і Страсбурзі вивчав природничу історію, фізику, хімію, метафізику та ін. науки. Повернувшись з-за кордону написав дисератцію «Idea metamorphoseos insectorum ad caetera animalia applicata» і був призначений ад'юнктом Академії; в 1787 вивищений до академіка.
Як студент Академічного університету Зуєв брав участь у відомій експедиції Палласа, відвідав Урал, Об, Індерські гори та ін.
Багато сторінок у записках Палласа зробив Зуєв. У 1781 академія доручила Зуєву дослідження території між Бугом і Дніпром, дельту Дніпра.
ПраціРедагувати
У своїх «Путешественных записках от Санкт-Петербурга до Херсона в 1781 и 1782 г.» (СПб. 1787, нім. переклад, Дрезден, 1789), Зуєв описує все що було цікавого на його шляху у цій подорожі. Зокрема, описує населення, його склад і звичаї, описує Чортомлицький курган.
Зуєв пише про наявність у районі злиття рік Інгулець і Саксагань залізної руди, яку він називає «залізним шифером». Це перша у науковій літературі згадка про поклади криворізьких залізних руд.
Мемуари Зуєва, надруковані в Академії стосуються головним чином зоології. Деякі вперше виявлені ним види рослин отримали його ім'я (Muraena alba Zuiew, Muraena fusca Zuiew).
Його перу належить також праця «Начертание естественной истории» (СПб., 1786; 5 вид. 1814), яка, за відгуком Палласа, перевершувала інші аналоги на Заході. Він був редактором щомісячного видання «Растущий Виноград» в 1785—1787. Брав участь у перекладі «Естественной Истории» Бюффона (10 ч. СПб., 1789—1803); переклав «Описание растений Российского государства» Палласа (ч. I, СПб., 1788), а разом з Ф. Томанським — головну працю Палласа — «Путешествие по разным провинциям Российского государства» (5 т. СПб., 1773—1778).помер у 1794 році.
Джерела та літератураРедагувати
- П. В. Голобуцький. Зуєв Василь Федорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 388. — 672 с. : іл с. — ISBN ISBN 966-00-0610-1.
ЛітератураРедагувати
- Зуев В. Ф. Путешественныя записки Василья Зуева от С. Петербурга до Херсона в 1781 и 1782 году / В. Ф. Зуев / подгот. текста, вступ. статья, коммент. М. Э. Кавуна; Ин-т укр. археографии и источниковедения им. М. С. Грушевского НАН Украины. — Днепропетровск: Герда, 2011. — XXVIII, 394 с., ил., карт. — (Серия «EDITIO PRINCEPS»). — ISBN 978-966-8856-43-3.
- Райков Б. А. Академик Василий Зуев, его жизнь и труды. — М.: АН СССР, 1955.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.