Відкрити головне меню
Зубарик чорнолапий
Merodon avidusDSC05647.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Двокрилі (Diptera)
Родина: Syrphidae
Рід: Merodon
Вид: Зубарик чорнолапий
Біноміальна назва
Merodon nigritarsis
Rondani, 1845
Синоніми
Merodon avidus (Rossi, 1790)
Merodon bicolor Gil Collado, 1930
Merodon quadrilineatus Lioy, 1864
Merodon aurifer Loew, 1862
Merodon graecus Walker, 1852
Merodon rufitibius Rondani, 1845
Merodon italicus Rondani, 1845
Merodon moenium Wiedemann, 1822
Merodon viaticus Fabricius, 1805
Syrphus spinipes Fabricius, 1794
[1]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Merodon
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Merodon nigritarsis
EOL logo.svg EOL: 10829643

Зубарик чорнолапий (Merodon nigritarsis) — вид комах з родини Syrphidae.

Зміст

Морфологічні ознакиРедагувати

Великі, доволі волохаті коренасті мухи із смугастим черевцем; задні стегна потовщені, з апіковентральним зубчиком. Добре відрізняється від близьких видів роду роз'єднаними смугами на кінці черевця та темним забарвленням задніх лапок.

ПоширенняРедагувати

Західно-євразійський (європейсько-малоазійськокавказький) південний суббореально-субтропічний вид, широко розповсюджений у Європі.

В Україні достовірно відомий з Донецької та Харківської областях і Криму, але за межами заповідників майже не зустрічається. Раніше під назвою M. spinipes в літературі наводили як мінімум два різні види, а саме: M. nigritarsis Rondani, 1845 і M. avidus (Rossi, 1790), тому весь матеріал вимагає ревізії. Майже всі види роду на України або стали дуже рідкісними, або зустрічаються вкрай локально. У деяких заповідниках чисельність виду може бути досить високою (ПЗ «Кам'яні могили», Карадазький ПЗ), але за їх межами він майже вимер.

Особливості біологіїРедагувати

Зустрічається на степових і остепнених ділянках. Степовий мезофіл. Імаго живляться на Euphorbia seguierana Neck. (ПЗ «Кам'яні могили»). Личинки — облігатні фітофаги в цибулинах Hyacinthaella pallasiana, елементів сапрофагії у них поки що не знайдено. Личинці досить однієї цибулини для повного розвитку. На Лівобережній Україні вид є принаймні олігофагом. При дослідженнях виду на південному сході України і в Криму було встановлено, що личинки I віку в лабораторних умовах заселяють і живляться цибулинами Leopoldia comosa, Ornithogalum ponticum. Відомі личинки інших видів роду також є фітофагами і мешкають в підземних частинах живих рослин, головним чином в цибулинах. Вид моновольтинний, парування відбувається у середині червня. Самиці відкладають яйця у землю. Личинки I віку проникають до цибулин H. pallasiana через стебловий отвір і потім, живлячись, формують всередині цибулини камеру. Личинка III (останнього) віку формує майже вертикальний хід під поверхнею ґрунту, у якому, ймовірно, зимує. Заляльковування відбувається весною. У самців, як і в інших видах роду Merodon, добре виражена територіальна поведінка.

Загрози та охоронаРедагувати

Загрози: розорювання степів та, меншою мірою, знищення гарноквітучих цибулинних ефемероїдів. Наголошувалося на позитивній ролі степових заповідників у збереженні видів Merodon, більшість з яких в умовах антропогенно зміненого ландшафту вимирає.

Потрібна сувора охорона степових ділянок і популяцій цибулинних ефемероїдів. Мешкає у межах деяких заповідників на сході України та у Криму. Розмножувався у неволі від лялечки до імаго другого покоління.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати